МША — ЕТИМОЛОГІЯ

мша «меса, католицька обідня»

запозичено в давньоруську мову з старослов’янської, в українську з польської;
стсл. мъша, п. msza (як і ч. mše, слц. omša, вл. нл. mša, схв. мȁша, слн. máša) походять від лат. missa «тс.»;
р. [мша] «меса», бр. імша́, др. мъша «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

на́мша «плата попові за поминання померлих»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
імша́ білоруська
мъша «тс.» давньоруська
missa «тс.» латинська
msza (як і ч. mše, слц. omša, вл. нл. mša, схв. мȁша, слн. máša) польська
мша «меса» російська
мъша старослов’янська

голо́мша «полба, Triticum spelta L.; голий ячмінь О; бурʼян, що одурює О» (бот.)

похідне від го́лий;
словотвір не ясний внаслідок утрати проміжних ланок;
очевидно, утворене безпосередньо від прикметника *голомий, *голоматий «позбавлений гілок, вусів» (пор. п. [gołomaty] «позбавлений гілок»), похідного від іменника *голомʼя «частина дерева без суків; колос без вусів» (пор. р. [голо́мя] «частина дерева без гілок»);
суфікс -ш(а) характерний у відприкметникових іменників з негативним забарвленням на позначення вад (пор. лівша́ від лі́в-ий, р. клику́-ша від клику́-ч-ий і под.);
менш вірогідний звʼязок -мша в голомша з мох (Фасмер І 430);
р. (зах.) [голо́мша] «голий ячмінь»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

голомши́вий «лисий; безостий (про збіжжя, хліб); непоказний, миршавий МСБГ»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
голо́мша «голий ячмінь» (зах.) російська
го́лий ?
голомий ?
голоматий «позбавлений гілок, вусів» (пор. п. [gołomaty] «позбавлений гілок») ?
голомʼя «частина дерева без суків; колос без вусів» (пор. р. [голо́мя] «частина дерева без гілок») ?
ш (пор. лівша́ від лі́в-ий, р. клику́-ша від клику́-ч-ий і под.) ?
а (пор. лівша́ від лі́в-ий, р. клику́-ша від клику́-ч-ий і под.) ?
мша ?
голомша ?
мох ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України