МША — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
мша «меса, католицька обідня»
запозичено в давньоруську мову з старослов’янської, в українську з польської;
стсл. мъша, п. msza (як і ч. mše, слц. omša, вл. нл. mša, схв. мȁша, слн. máša) походять від лат. missa «тс.»;
р. [мша] «меса», бр. імша́, др. мъша «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
на́мша
«плата попові за поминання померлих»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
імша́ | білоруська |
мъша «тс.» | давньоруська |
missa «тс.» | латинська |
msza (як і ч. mše, слц. omša, вл. нл. mša, схв. мȁша, слн. máša) | польська |
мша «меса» | російська |
мъша | старослов’янська |
голо́мша «полба, Triticum spelta L.; голий ячмінь О; бурʼян, що одурює О» (бот.)
похідне від го́лий;
словотвір не ясний внаслідок утрати проміжних ланок;
очевидно, утворене безпосередньо від прикметника *голомий, *голоматий «позбавлений гілок, вусів» (пор. п. [gołomaty] «позбавлений гілок»), похідного від іменника *голомʼя «частина дерева без суків; колос без вусів» (пор. р. [голо́мя] «частина дерева без гілок»);
суфікс -ш(а) характерний у відприкметникових іменників з негативним забарвленням на позначення вад (пор. лівша́ від лі́в-ий, р. клику́-ша від клику́-ч-ий і под.);
менш вірогідний звʼязок -мша в голомша з мох (Фасмер І 430);
р. (зах.) [голо́мша] «голий ячмінь»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
голомши́вий
«лисий; безостий (про збіжжя, хліб); непоказний, миршавий МСБГ»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
голо́мша «голий ячмінь» (зах.) | російська |
го́лий | ? |
голомий | ? |
голоматий «позбавлений гілок, вусів» (пор. п. [gołomaty] «позбавлений гілок») | ? |
голомʼя «частина дерева без суків; колос без вусів» (пор. р. [голо́мя] «частина дерева без гілок») | ? |
ш (пор. лівша́ від лі́в-ий, р. клику́-ша від клику́-ч-ий і под.) | ? |
а (пор. лівша́ від лі́в-ий, р. клику́-ша від клику́-ч-ий і под.) | ? |
мша | ? |
голомша | ? |
мох | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України