МУЛИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
мул «намул, ґлей; [сміття Ж]»
псл. mulъ, (‹*moul-), mulь;
очевидно, споріднене з лит. máuras «мул», mùras «тс.; промокла земля», вірм. mōr «бруд; болото», гр. μύρομαι «точу (рідину), плачу»;
іє. *meu«ВОГКИЙ; гнилий; брудна рідина»;
зв’язок з лит. mauliótis «забруднитися», múlti «ставати брудним», mulvė «мул» (Фасмер III 7; Преобр. І 567; Būga RR I 465–466; Bezlaj ESSJ II 206) менш імовірний;
р. [мул] «мул», [муль] «мутна, брудна вода», бр. [мул] «мул», п. muł «тс.», ч. [mul] «тс.; дощова вода», слц. múl’ «мул», нл. [mul], схв. мŷљ, слн. múlj «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́мул
«вимоїна»
ви́мулити
«розмити»
замули́ти
«занести мулом»
змули́ти
«змити; занести мулом»«місце, покрите мулом»
змуль
«мул; змита земля»
мула́
мула́вий
«мулистий»
мулави́на
«мулистий ґрунт»
мула́к
«кефаль, лобан, Mugil cephalus L.»
(іхт.)
мулина́
му́ли́стий
му́лити
«заносити мулом; заносити снігом або піском Корз»
му́литися
мулки́й
мулкува́тий
мулови́к
«cрібний карась, Carassius gibelio Block»
(іхт.)
мулува́тий
муль
«тс.»
мульникува́тий
«мулкий»
на́мі́л
«мул»
наму́л
наму́ла
«тс.»
намули́зна
«намите родовище»
намули́на
«тирса (від пиляння дерева)»
наму́ли́стий
наму́лити
«нанести водою»
намуло́вище
«луг, покритий мулом»
намуля́нка
«водорість»
намулянки́
памула
«мул»
памулка
памулок
«тс.»
перему́лина
«калюжа, болото»
приму́лина
«нанесений водою мул»
примулити
«покрити мулом»
промули́ти
«вимити (дощем)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мул «мул» | білоруська |
| mōr «бруд; болото» | вірменська |
| μύρομαι «точу (рідину), плачу» | грецька |
| *meu «ВОГКИЙ; гнилий; брудна рідина» | індоєвропейська |
| máuras «мул» | литовська |
| mauliótis «забруднитися» | литовська |
| mul | нижньолужицька |
| muł «тс.» | польська |
| mulъ | праслов’янська |
| мул «мул» | російська |
| м | сербохорватська |
| múl' «мул» | словацька |
| múlj «тс.» | словенська |
| муль «мутна, брудна вода» | українська |
| mul «тс.; дощова вода» | чеська |
| mulь | ? |
| mùras «тс.; промокла земля» | ? |
| múlti «ставати брудним» | ? |
| mulvė «мул» | ? |
му́ляти «терти, тиснути (про взуття, одяг); мучити, турбувати, [кліпати (очима)]»
неясне, пов’язувалося з двн. muljan (mullen) «розтирати, дробити», свн. müllen «тс.», нвн. Müll «сміття» (Matzenauer 258; Uhlenbeck AfSlPh 15, 489);
зіставлялося з слн. múl(ast) «безрогий; безбородий» (Petersson BSl. Wortst. 58), з лит. mulvyti «мучити, давити» (Mikl. EW 204; Кіparsky GLG 49);
р. [му́лить] «муляти; заважати, турбувати (про порошинку в oцi)», бр. му́ляць «муляти», схв. муљати «давити, м’яти (виноград); кліпати (очима)», мỳљати «тс.», можливо, також слн. múliti «зривати; терти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
му́лити
«тс.»
мульки́й
«який муляє»
уму́литися
«втертися, врізатися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| му́ляць «муляти» | білоруська |
| muljan «розтирати, дробити» (mullen) | давньоверхньонімецька |
| mulvyti «мучити, давити» | литовська |
| Müll «сміття» | нововерхньонімецька |
| му́лить «муляти; заважати, турбувати (про порошинку в oцi)» | російська |
| м «давити, м’яти (виноград); кліпати (очима)» | сербохорватська |
| müllen «тс.» | середньоверхньнімецька |
| múl(ast) «безрогий; безбородий» | словенська |
| мỳљати «тс.» | українська |
| можливо | українська |
| також слн. múliti «зривати; терти» | українська |
о́муль «риба родини лососевих, Salmo omul» (іхт.)
р. о́муль «тс.» загальноприйнятої етимології не має;
виводиться також (Leder 33) від р. [му́лить] «муляти, терти» (у значенні нерестування);
зіставляється (Преобр. I 650) з гр. μύλλος «головень»;
пов’язується (Фасмер III 140; Горяев 239) з мул, му́лити (воду);
очевидно, запозичення з російської мови;
бр. о́муль;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| о́муль | білоруська |
| μύλλος «головень» | грецька |
| о́муль «тс.» | російська |
| му́лить «муляти, терти» (у значенні нерестування) | російська |
| мул | ? |
| му́лити (воду) | ? |
міль «Tinea L.» (ент.)
псл. molь;
споріднене з гот. malō «міль», дісл. mоlr «тс.», іє. *mel- «молоти, дрібнити» (Bern. II 74; Matzenauer LF 10, 332; Holub–Kop. 230; Brückner 343 та інші);
пов’язується також з псл. motylь «метелик» (Machek ESJČ 372–373; Holub–Lyer 319);
неприйнятне зіставлення (Pedersen Kelt. Gr. I 50) з ірл. míl «тварина», гр. μήλον «дрібна худоба»;
р. бр. др. моль, п. нл. mól, ч. mol, слц. mol᾿a, вл. mola, болг. моле́ц, м. молец, схв. мòљац, слн. mòlj, стсл. моль;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мі́льга
мо́ля
моля́нка
«вогнівка борошняна, Asopia farinalis»
моля́нка
«вогнівка, Pyralis silacealis»
муль
«тс.»
(з п.)]
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| моль | білоруська |
| моле́ц | болгарська |
| mola | верхньолужицька |
| malō «міль» | готська |
| μήλον «дрібна худоба» | грецька |
| mоlr «тс.» | давньоісландська |
| моль | давньоруська |
| *mel- «молоти, дрібнити» | індоєвропейська |
| míl «тварина» | ірландська |
| молец | македонська |
| mól | нижньолужицька |
| mól | польська |
| molь | праслов’янська |
| motylь «метелик» | праслов’янська |
| моль | російська |
| мòљац | сербохорватська |
| mol'a | словацька |
| mòlj | словенська |
| моль | старослов’янська |
| mol | чеська |
му́лька́ «дрібна рибка Г; молодий приплід риб Ж; (іхт.) гольян, Phoxinus rivularis Ж»
очевидно, як і [мула́к] «кефаль», [мулови́к] «срібний карась», первісно пов’язане з мул «намул»;
пізніше зазнало семантичного і звукового зближення з мілки́й, мі́лька «дрібна риба», мальо́к;
р. [муль] «мальок; дрібний окунь; гольян», [мулёк] «тс.», [муля́к] «гольян», [мул] «кефаль, Mugil cephalus L.», [му́лы] «дрібна риба, мальки»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мôль
мо́льга́
мо́лька
«ТС.»
молюга́
молю́зга́
мулі́вка
муль
мульга́
мульо́к
«минь, миньок, Lota lota»
(іхт.)
му́ляви́ця
муля́вка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| муль «мальок; дрібний окунь; гольян» | російська |
| мулёк «тс.» | українська |
| муля́к «гольян» | українська |
| мул «кефаль, Mugil cephalus L.» | українська |
| му́лы «дрібна риба, мальки» | українська |
| мула́к «кефаль» | ? |
| мулови́к «срібний карась» | ? |
| мул «намул» | ? |
| мілки́й | ? |
| мі́лька «дрібна риба» | ? |
| мальо́к | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України