МУЗА — ЕТИМОЛОГІЯ
му́за «богиня мистецтва і наук у грецькій міфології; творче натхнення»
запозичено, мабуть, через посередництво латинської мови (лат. Mūsa «ТС.») з грецької;
гр. μοũσα «муза, одна з дев᾿яти богинь-покровительок мистецтва і науки» задовільного етимологічного пояснення не має;
р. бр. болг. м. схв. му́за, п. muza, ч. múza, musa, слц. слн. múza;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| му́за | білоруська |
| му́за | болгарська |
| μοũσα «муза, одна з дев᾿яти богинь-покровительок мистецтва і науки» | грецька |
| му́за | македонська |
| muza | польська |
| му́за | російська |
| му́за | сербохорватська |
| múza | словацька |
| múza | словенська |
| múza | чеська |
| musa | чеська |
Му́за (жіноче ім’я)
пов’язане з му́за «богиня мистецтва; натхненниця»;
р. бр. Му́за;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Му́за | білоруська |
| Му́за | російська |
| му́за «богиня мистецтва; натхненниця» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України