МУДРУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
му́дрий «розумний; досвідчений; дуже добрий, смачний; [зарозумілий, пихатий МСБГ, самовпевнений О]»
псл. mǫdrъ, пов’язане чергуванням голосних з mьněti «думати»;
споріднене з лит. mandrùs «бадьорий; гордий», лтс. muôdrs «бадьорий», двн. muntar «жвавий, бадьорий», дінд. mēdhā «мудрість, розум, думка», гр. μανϑανω «дізнаюсь, розумію»;
іє. *men- «мислити»;
р. му́дрый, бр. му́дры, др. мудръ, п. mądry, ч. moudrý, слц. múdry, вл. нл. múdry, болг. мъ́дър, м. мудар, схв. му́дар, мŷдри, слн. móder, стсл. мѫдръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́мудрішки
«завитки; викрутаси; прикраен»
ви́мудрувати
«одержати за допомогою хитрості; хибно витлумачити»
ви́мудруватися
«позбавитися лиха за допомогою хитрості; виплутатися»
заму́дрий
«який вважає себе розумнішим, ніж є насправді»
зму́дра
«мудро, розумно»
змудрува́ти
«перехитрити, обманути»
муде́рія
«гонор, пиха»
муде́рний
«вправний; майстерний»
муде́рський
«тс.»
мудраге́ль
мудра́к
мудра́ція
«мудрість, метикуватість, [мистецтво]»
(ірон.)
мудра́чити
«мудрувати»
му́дре́ць
мудри́во
«мистецтво; винахідливість»
мудриге́лик
«хитрун»«розумна людина; мудрагель О»«розумник; хитрий; допитливий Ж; жартівник МСБГ»«мудрець»«вигадки; вигадливо зроблені речі* Г, Ж, [бра́ти на му́дрішки] «кепкувати»«мистецтво, винахідливість»«мудрі хитрі речі; фокуси, трюки Ж»«розумна жінка»
(му́дрик] , [мудрівни́к] , мудрі́й , му́дрість, [му́дрі́шки] МСБГ, [мудро́] Ж, [мудро́та] , му́дрощі, [мудру́ля] Ж, [мудря́ха] (вид плахти)
мудри́ти
«тс.»
мудрі́ти
«ставати мудрим»
мудро́ваний
мудрува́ти
«роздумувати, хитрувати; [філософствувати Ж; обманювати (для жарту) МСБГ]»
мудрува́тий
«важкий, складний для розуміння»
мудря́чий
«мудро мислячий; розумний; мудруючий»
мудря́чити
«мудрувати»
недомудр
немудренний
нему́дрий
«простий, нехитрий»
немудря́чий
немудря́щий
«тс.»
прему́дрий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| му́дры | білоруська |
| мъ́дър | болгарська |
| múdry | верхньолужицька |
| μανϑανω «дізнаюсь, розумію» | грецька |
| muntar «жвавий, бадьорий» | давньоверхньонімецька |
| mēdhā «мудрість, розум, думка» | давньоіндійська |
| мудръ | давньоруська |
| *men- «мислити» | індоєвропейська |
| muôdrs «бадьорий» | латиська |
| mandrùs «бадьорий; гордий» | литовська |
| мудар | македонська |
| múdry | нижньолужицька |
| mądry | польська |
| mǫdrъ | праслов’янська |
| му́дрый | російська |
| му́дар | сербохорватська |
| móder | словенська |
| мѫдръ | старослов’янська |
| м | українська |
| moudrý | чеська |
| cлц. múdry | чеська |
| mьněti «думати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України