МСТА — ЕТИМОЛОГІЯ
мсти́ти
псл. mьstiti «мітити», *mьstь ‹*mьt-tĭ-, пов’язані чергуванням голосних з mitǫsь «поперемінно, взаємно»;
споріднене з лтс. mit(u)s «зміна», mite «тс.», дінд. mēthati «чергується», лат. mūtuus «взаємний», mūtāre «змінювати»;
іє. *meit(h)- «змінювати»;
р. мстить, месть, бр. по́мсціць, др. мьстити, мьсть, п. mścić, ч. mstíti» msta, слц. pomsta, нл. msta, pomsta, pomsćiś, болг. мъстя́, мъст, стсл. мькстити, мьсть;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відомща́ти
ме́сник
ме́сницький
ме́стний
«мстивий»
месть
«помста»
мста
«тс.»
мстець
«месник»
мсти́вий
мсти́тель
«τс.»
мсти́тельний
пі́мста
пімсти́тель
по́мста
помсти́вий
помсти́тель
помстли́во
по́мстник
помща́тися
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| по́мсціць | білоруська |
| мъстя́ | болгарська |
| mēthati «чергується» | давньоіндійська |
| мьстити | давньоруська |
| *meit(h)- «змінювати» | індоєвропейська |
| mūtuus «взаємний» | латинська |
| mit(u)s «зміна» | латиська |
| msta | нижньолужицька |
| pomsta | нижньолужицька |
| pomsćiś | нижньолужицька |
| mścić | польська |
| mьstiti «мітити» | праслов’янська |
| мстить | російська |
| pomsta | словацька |
| мькстити | старослов’янська |
| месть | українська |
| мьсть | українська |
| мъст | українська |
| мьсть | українська |
| mstíti» msta | чеська |
| *mьstь | ? |
| mitǫsь «поперемінно, взаємно» | ? |
| mite «тс.» | ? |
| mūtāre «змінювати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України