МРУК — ЕТИМОЛОГІЯ
мру́кати «муркотіти, воркотіти»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. mruknąć «буркнути; промуркотати», mruk «буркотун, мовчун» відповідає укр. му́ркати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мрук
«буркотун, буркотлива людина»
мру́ка
«воркіт»
мрукли́вий
«буркотливий; похмурий»
мрукоті́ти
мрумру́кати
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mruknąć «буркнути; промуркотати» | польська |
| му́ркати | українська |
| mruk «буркотун, мовчун» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України