МОТОРИСТ — ЕТИМОЛОГІЯ
мото́р «двигун; машина з двигуном»
запозичення з німецької мови;
нім. Mótór, як і англ. motor, фр. moteur, походить від лат. motor «той, що рухає», пов’язаного з movere «рухати, рухатися»;
р. болг. мото́р, бр. мато́р, п. ч. слц. вл. motor, м. мотор, схв. мòтōр, слн. motór;
Фонетичні та словотвірні варіанти
моториза́ція
моторизо́ваний
моторизува́ти
мотори́ст
моторі́вка
«мопед»
моторі́на
«солярка»
мото́рка
«моторний човен; [мотоцикл МСБГ]»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| motor | англійська |
| мато́р | білоруська |
| мото́р | болгарська |
| motor | верхньолужицька |
| motor «той, що рухає» | латинська |
| мотор | македонська |
| Mótór | німецька |
| motor | польська |
| мото́р | російська |
| мòтōр | сербохорватська |
| motor | словацька |
| motór | словенська |
| moteur | французька |
| motor | чеська |
| movere «рухати, рухатися» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України