МОТЛЯТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
метля́ти «гойдати (про вітер, бурю і т. п.); часто міняти напрям руху»
афективні утворення, пов’язані з мета́ти, мота́ти;
основи на мат- пов’язуються також (Machek ESJC 355; Holub–Kop. 218) з псл. męt-/mǫt(укр. муть);
р. [метли́ть] «мотатися туди й сюди», [метлеси́ть] «мелькати, мигтіти», бр. матля́ць «мотати; махати», п. [matlać] «плутати, змішувати», ч. matlat se «копирсатися», слц. [matlat’] «махати», схв. [матљèхати] «незграбно рухатися; махати, розмахувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ма́тланка
(у виразі [м-ки дати] «полупцювати, потріпати за волосся»)
матлю́кати
«махати (хвостом)»
ма́тля́ти
«тс.; теліпати; [робити щось непотрібне О]»
матна́тися
«тс.; тинятися Ж»
ма́тня́
метеля́ти
«гойдати»«виляти, викручуватися»
метля́тися
«розвіватися; метатися, [теліпатися]»
мотля́тися
«тс.»
сум'яття» Ж
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| матля́ць «мотати; махати» | білоруська |
| matlać «плутати, змішувати» | польська |
| муть | праслов’янська |
| метли́ть «мотатися туди й сюди» | російська |
| матљèхати «незграбно рухатися; махати, розмахувати» | сербохорватська |
| matlat' «махати» | словацька |
| метлеси́ть «мелькати, мигтіти» | українська |
| matlat se «копирсатися» | чеська |
| мета́ти | ? |
| мота́ти | ? |
| мат- | ? |
| муть | ? |
мота́ти
псл. motati «мотати, махати, намотувати», пов’язане чергуванням голосних з metati «метати, кидати; міряти»;
споріднене з лит. matóti «мотати», matãros «шпулька, прядка»;
р. мота́ть, бр. мата́ць, п. вл. motać, ч. motati, слц. motať, нл. motaś, болр. мота́я, м. мота, схв. мòтати, слн. motáti;
Фонетичні та словотвірні варіанти
замотиля́ти
«за махати»
замо́тячки
«пристрій для змотування мітків у клубки»
змо́тувальник
змо́тувач
мі́ток
(міра пряжі)
мот
«марнотратник»
мота́лка
«прилад для розмотування чи перемотування»
мота́лька
«моток ниток для вишивання»
мота́льний
мота́льник
мота́льня
«приміщення, де мотають пряжу та ін.»
мота́ля
«жінка, яка мотає пряжу»
мотани́на
«біганина, метушня»
мота́рь
«крутій, шахрай»
мота́тися
мота́чка
«котушка, шпулька»
мота́шка
«моток»
(Ме)
мо́ташка
«витушка; міток; нитки, намотані на коток»
моти́га
«марнотратник»
мо́тля́ти
«метляти; махати»
мотля́тися
«метлятися; розвіватися; метушитися; [тинятися]»
мотну́ти
мотну́тися
мо́то
«міток»
мото́к
«що-небудь намотане»
мо́ток
«міток»
мотону́тися
моту́шка
«витушка»
мотю́га
«шахрай»
мо́тюшка
«витушка»
мотя́га
«інтриган, шахрай; марнотратник»
намо́тка
намо́тувальний
намо́тувальник
обма́танка
«велика суконна хустка»
обмо́тка
обмо́тник
обмо́тувальний
обмо́тувальник
перемі́т
«помилка при намотуванні ниток на снувалку»
перемо́та
«нитка, покладена при намотуванні пряжі на снувалку не на належний кілочок»
перемо́тка
перемо́тувальний
перемо́тувальник
підмо́тка
помота́йло
«той, хто мотає»
промо́тувати
«мотати (спец.); марнотратити»
розмо́тка
розмо́тувач
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мата́ць | білоруська |
| motać | верхньолужицька |
| matóti «мотати» | литовська |
| мота | македонська |
| motaś | нижньолужицька |
| motać | польська |
| motati «мотати, махати, намотувати» | праслов’янська |
| мота́ть | російська |
| мòтати | сербохорватська |
| motať | словацька |
| motáti | словенська |
| motati | чеська |
| metati «метати, кидати; міряти» | ? |
| matãros «шпулька, прядка» | ? |
| мота́я | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України