МОРДУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
мордува́ти «мучити, катувати; [убивати Ж]»
через посередництво польської мови запозичено з німецької;
н. morden «убивати» ( ‹ двн. morden «тс.») споріднене з лат. mordeo, mordere «кусати; ображати; мучити» або з пов’язаними з ним лат. mors (mortis) «смерть», псл. *merti «мерти»;
р. мордова́ть «морити, мучити», бр. мардава́ць «тс.», п. вл. нл. mordować «убивати; втомлювати; мучити», ч. mordovati, слц. mordovat’ «тс.», нл. mordowaś «убивати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мордува́вець
«мучитель»
мордува́тися
«мучитися; скаженіти»
морду́н
«убивця, кат»
морду́нка
«убивця (жінка); дружина вбивці»
морду́нство
«убивство»
морду́нчиха
«дружина вбивці»
мордучи́ха
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
мардава́ць «тс.» | білоруська |
mordować «убивати; втомлювати; мучити» | верхньолужицька |
mordeo | латинська |
mors «смерть» (mortis) | латинська |
mordować «убивати; втомлювати; мучити» | нижньолужицька |
mordowaś «убивати» | нижньолужицька |
morden «убивати» ( ‹ двн. morden «тс.») | німецька |
mordować «убивати; втомлювати; мучити» | польська |
*merti «мерти» | праслов’янська |
мордова́ть «морити, мучити» | російська |
mordovat' «тс.» | словацька |
mordovati | чеська |
mordere «кусати; ображати; мучити» | ? |
мордва́н (лайлива назва)
результат видозміни етноніма мордви́н;
пейоративне значення розвинулося під впливом фонетично схожих слів мо́рда, мордува́ти;
р. [мордва́] «тс.», [мордви́н] «пустун»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
мордви́н «пустун» | українська |
мордви́н | ? |
мо́рда | ? |
мордува́ти | ? |
мордва́ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України