МОРА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
мо́ра «муар» (текст.)
через посередництво польської мови запозичено з німецької;
нім. Mohr «тс.» походить від англ. mohair «тканина з шерсті ангорської кози», яке зводиться до ар. mukhayyar «тс.»;
п. mora «муар», ч. mór «вид тканини»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
море́вий
«муаровий»
моро́вий
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mohair «тканина з шерсті ангорської кози» | англійська |
| mukhayyar «тс.» | арабська |
| Mohr «тс.» | німецька |
| mora «муар» | польська |
| mór «вид тканини» | чеська |
мо́ра «кошмар; домовик»
псл. mora «нічний привид, кошмар»;
споріднене з двн. дісл. дангл. mara «надприродна жіноча істота, яка вночі сідає на груди сплячому і душить його», нвн. Mahr «кошмар», далі, можливо, з лтс. mârnîtiês «нав’язуватися», ірл. morrῑgain «королева духів»;
пов’язується також з псл. mara «мара, привид», mořiti «морити» (Schuster-Šewc 185–186; Holub–Kop. 235; Младенов 304);
р. кики́-мора «нічний привид, домовик», п. mora «кошмар», zmora «тс.», ч. můra «кошмар; нічний метелик», слц. mora, mura «тс.», нл. morawa «кошмар», болг. мора́, м. мора, схв. мòра, слн. môra «тс.», с.-цсл. морa «відьма»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мора́ | болгарська |
| mara «надприродна жіноча істота, яка вночі сідає на груди сплячому і душить його» | давньоанглійська |
| mara «надприродна жіноча істота, яка вночі сідає на груди сплячому і душить його» | давньоверхньонімецька |
| mara «надприродна жіноча істота, яка вночі сідає на груди сплячому і душить його» | давньоісландська |
| morrῑgain «королева духів» | ірландська |
| mârnîtiês «нав’язуватися» | латиська |
| мора | македонська |
| morawa «кошмар» | нижньолужицька |
| Mahr «кошмар» | нововерхньонімецька |
| mora «кошмар»«тс.» | польська |
| zmora «кошмар»«тс.» | польська |
| mora «нічний привид, кошмар» | праслов’янська |
| mara «мара, привид» | праслов’янська |
| морa «відьма» | сербо-церковнослов’янська |
| мòра | сербохорватська |
| mora «тс.» | словацька |
| mura «тс.» | словацька |
| môra «тс.» | словенська |
| můra «кошмар; нічний метелик» | чеська |
| mořiti «морити» | ? |
| кики́-мора «нічний привид, домовик» | ? |
кошма́р «гнітюче, страшне видіння; щось жахливе, огидне, гнітюче»
запозичення з французької мови;
фр. cauchemar «тс. » є складним утворенням, перша частина якого походить від фр. ст. chaucher «давити, тиснути», caucher «тс.», пов’язаного з лат. calx «п’ята», з яким споріднені лит. kùlšė «стегно», kùlšis «тс.», укр. ку́льша, а друга частина постала з снідерл. mâre «нічна примара», з яким пов’язані нім. Mahr «кошмар; задуха», п. [mora] «примара», укр. [мо́ра] «тс.»;
р. кошма́р, заст. кошема́р, бр. кашма́р, п. koszmar, ч. košmar, болг. кошма́р, м. кошмар, схв. кòшмāр;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кашма́р | білоруська |
| кошма́р | болгарська |
| calx «п’ята» | латинська |
| kùlšė «стегно» | литовська |
| kùlšis «тс.» | литовська |
| кошмар | македонська |
| Mahr «кошмар; задуха» | німецька |
| mora «примара» | польська |
| koszmar | польська |
| кошма́р | російська |
| кошема́р (заст.) | російська |
| кòшмāр | сербохорватська |
| mâre «нічна примара» | середньонідерландська |
| ку́льша | українська |
| мо́ра «тс.» | українська |
| cauchemar «тс. » | французька |
| chaucher «давити, тиснути» (ст.) | французька |
| chaucher «давити, тиснути» (ст.) | французька |
| košmar | чеська |
мор «пошесть»
іє. *mor-/mer- «смерть, мерти»;
споріднене з лит. mãras «смерть, мор, чума», дінд. măraḥ «смерть, мор»;
псл. morъ «смерть, пошесть», чергуванням голосних пов’язане з *mer-ti «мерти»;
р. болг. м. мор, бр. (заст.) мор, др. моръ «смертельна хвороба», п. ч. слц. mor, вл. нл. mór «мор», болг. мори́я «тс.; епідемія, чума», м. морujа «тс.», схв. мȏр «смерть», мòриja «мор; чума», слн. pomór «убивство; умирання», стсл. моръ «чума»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́мі́рки
«курчата, що задихнулися в яйці Я; кволі тварини або рослини ВеБ»
заміркова́тий
«щуплий, дрібний»
(про зерно)
замі́ркуватий
«тс.»
замі́рок
«щупла зернина; недорозвинена істота»
замо́р
«масова загибель риби»
замо́ра
«виснажена істота»
за́морка
«лялечка комахи»
замо́рух
«пташеня, що не вилупилося з яйця; худа хвороблива дитина»
змо́ра
«втома; сильне виснаження; кошмар»
змо́рний
«виснажувальний»
измор
«втома»
мір
мо́рений
«стомлений, знесилений»
мори́лка
«їдкий розчин, яким просочують деревину перед її фарбуванням»
мори́льник
«той, хто труїть комах, щурів і под.; робітник, що морить деревину»
(спец.)
мори́льня
«місце, де морять деревину»
мори́ти
«труїти; виснажувати; тримати деревину у воді, спеціальному розчині»
морови́й
морови́ця
«тс.»
морови́ця
«жовті і сині плями на тілі вмираючого»
морю́ха
«гниляк для підкурювання бджіл»
мурави́ця
«тс.»
пам
«мор»
пам
по́мі́р
помі́рок
помо́ра
«тс.; сміхота»
промі́р
промо́рія
про́морок
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мор (заст.) | білоруська |
| мор | болгарська |
| мори́я «тс.; епідемія, чума» | болгарська |
| mór «мор» | верхньолужицька |
| măraḥ «смерть, мор» | давньоіндійська |
| моръ «смертельна хвороба» | давньоруська |
| *mor-/mer- «смерть, мерти» | індоєвропейська |
| mãras «смерть, мор, чума» | литовська |
| мор | македонська |
| морujа «тс.» | македонська |
| mór «мор» | нижньолужицька |
| mor | польська |
| morъ «смерть, пошесть» | праслов’янська |
| мор | російська |
| мȏр «смерть» | сербохорватська |
| mor | словацька |
| pomór «убивство; умирання» | словенська |
| моръ «чума» | старослов’янська |
| мòриja «мор; чума» | українська |
| mor | чеська |
| *mer-ti «мерти» | ? |
бре (приспів у піснях: гей, море, бре!], брей «тс.», [бре] (вигук звертання; часто вживається як засіб інтимізації мови)
пов’язане (в українській і польській мовах через молдавське і румунське посередництво,– пор. молд. бре, вигук звертання, рум. bre «тс.») з гр. μπρέ (виг.) «ну, гей, ей, ти що», яке походить від μορέ «дурню», кличної форми до μωρόs «дурний, простодушний, блазень, скоморох», можливо, спорідненого з дінд. mūráḥ «телепень, ідіот» (з іє. *mō(u)r-, *mūr-);
пор. болг. морe (вигук до чоловіків), мори (вигук до жінок), тур. bre (виг.) «ти що, гей, ей, ну» (з гр.);
n. bre! bre! (вигук, розгульний крик, поширений у XVII ст.), болг. бре (вигук звертання до чоловіків; підсилення – «гей»; незадоволення–«ах, ой, ex»; сполучник), брей (виг.), м. бре (виг.) «ого, егe, гей, ей, слухай» (при звертанні до чоловіків), схв. брȅ (виг) «хіба, невже, ну», брȇ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
брє
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| морe (вигук до чоловіків) | болгарська |
| бре (вигук звертання до чоловіків; підсилення -- «гей»; незадоволення--«ах, ой, ex»; сполучник) | болгарська |
| μπρέ «ну, гей, ей, ти що» (виг.) | грецька |
| mūráḥ «телепень, ідіот» (з іє. *mō(u)r-, *mūr-) | давньоіндійська |
| бре «ого, егe, гей, ей, слухай» (виг.)(при звертанні до чоловіків) | македонська |
| брȅ «хіба, невже, ну» (виг) | сербохорватська |
| bre «ти що, гей, ей, ну» (виг.)(з гр.) | турецька |
| брей (виг.) | українська |
| брȇ | українська |
| μορέ «дурню» | ? |
| μωρόs «дурний, простодушний, блазень, скоморох» | ? |
| морe (вигук до чоловіків) | ? |
| мори (вигук до жінок) | ? |
| bre! bre! (вигук, розгульний крик, поширений у XVII ст.) | ? |
глузомо́р «вид картопляної плісняви, Rhizosporium (хвороба, що уражає зовнішню частину картоплі)» (бот.)
складне утворення, першим компонентом якого є та сама основа, що й у [глуза́вці], a другим – віддієслівна основа мор, повʼязана з мори́ти, ме́рти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| глуза́вці | ? |
| мор | ? |
| мори́ти | ? |
| ме́рти | ? |
морг «міра землі, що дорівнює 0,57 га» (заст.)
через посередництво польської мови запозичено з німецької;
н. Mórgen «ранок; морген (міра землі), 0,25 га (первісно ділянка землі, яку один орач може зорати за один ранок)» споріднене з дісл. morginn «ранок», гот. maúrgins «тс.», лит. mérkti «блимати; жмурити», псл. *morkъ, укр. мо́рок;
р. морг, мо́рга, бр. морг, п. mórg, morga, слц. [morg];
Фонетичні та словотвірні варіанти
мор
«тс.»
морг
«тс.; нивка, вузька грядка О»
мо́рга
«морг»
морґува́ти
«ділити на морги»
му́рґа
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| морг | білоруська |
| maúrgins «тс.» | готська |
| mérkti «блимати; жмурити» | литовська |
| Mórgen «ранок; морген (міра землі), 0,25 га (первісно ділянка землі, яку один орач може зорати за один ранок)» | німецька |
| mórg | польська |
| morga | польська |
| morg слц. | польська |
| *morkъ | праслов’янська |
| морг | російська |
| мо́рок | українська |
| мо́рга | українська |
| morginn «ранок» | ? |
мори́вниця «пустунка»
неясне;
можливо, пов’язане з мор, мори́ти (пор. помо́ра «сміхота», р. умо́ра «тс.»);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мор | ? |
| мори́ти (пор. помо́ра «сміхота», р. умо́ра «тс.»). | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України