МОНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

намо́нятися «напитися п’яним»

результат видозміни під впливом мо́ня (дит.) «молоко» форми *налимонитися, відображеної в формі [налима́нитись] (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мо́ня «молоко» (дит.) ?
*налимонитися ?
налима́нитись ?

ньо́ня «молоко» (дит.)

результат видозміни форми мо́ня «тс.» з уподібненням приголосних, зумовленим схильністю дитячої мови до редуплікації складів;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мо́ня «тс.» українська

молоко́

здебільшого зіставляється з р. [малоки́та] «болото», лит. malkas «ковток», лтс. màlks, malka «пиття» і, далі, з гр. μέλκιον «джерело», гот. milhma «хмара» (іє. *melk- «мокрий, волога») (Фасмер– Трубачев II 645–646; Brükner 340; Holub–Kop. 226; Schuster-Šewc 936; Bern. II 33–34; Pokorny 724);
найбільш імовірним є давній зв’язок з моло́зиво (псл. *melzivo, * melzti «доїти»; іє. * melkяк звуковий варіант кореня *melğ«тс.»);
вважається також запозиченням з германських мов (герм. *meluk- «молоко») (Machek ESJČ 368; Мартынов Сл.-герм. взаимод. 73–74; Hirt РВrВ 23, 341–342; Uhlenbeck AfSlPh 15, 489);
псл. *melko з недостатньо з'ясованою етимологією;
р. молоко́, бр. малако́, др. молоко, п. mleko, ч. слн. mléko, слц. mlieko, вл. нл. mloko, полаб. mlaka, болг. мля́ко, м. млеко, схв. мле́ко, млијèко, стсл. млѣко;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Корз
молоньо «молоко» (дит.)
молоча́ник «риба-самець з молочком»
молоча́р «молочник»
молочарня
молоча́рство
молоча́рський
молочи́на «молочна страва»
молочи́стий
молочко́ «молоко (зменш.); продукт виділення залоз бджіл; чоловіче сім'я риб»
молочли́вий «який дає багато молока»
моло́чний
моло́чник «продавець молока; посудина для молока; [риба-самець з молочком]»
моло́чниця «жінка-продавець молока; молочна корова»
моло́шний «молочний»
моло́шник «посудина для молока; [приміщення для молока МСБГ; риба-самець з молочком Ж]»
молошня́к «лоша або теля, яке ссе молоко матері»
мо́нька
монькати «часто говорити моня, просити молока»
моньо́ О
мо́ня «молоко» (дит.)
мо́цьо «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
малако́ білоруська
мля́ко болгарська
mloko верхньолужицька
milhma «хмара» (іє. *melk- «мокрий, волога») готська
молоко давньоруська
màlks латиська
malkas «ковток» литовська
млеко македонська
mloko нижньолужицька
mlaka полабська
mleko польська
*melko праслов’янська
малоки́та «болото» російська
молоко́ російська
мле́ко сербохорватська
mlieko словацька
mléko словенська
млѣко старослов’янська
млијèко українська
mléko чеська
malka «пиття» ?
μέλκιον «джерело» ?
моло́зиво (псл. *melzivo, * melzti «доїти»; іє. * melkяк звуковий варіант кореня *mel$ğ«тс.») ?

мо́нятися «копатися, повільно і невміло щось робити; довго поратися біля чогось»

неясне;
можливо, звуконаслідувальне утворення (Machek ESJČ 383);
непереконливе пов’язання (Brückner 348) з п. [munia] «підшийок у вола»;
р. [мо́ня] «в’яла, слабка, тиха людина», [мо́нька] «тс.», [му́не́га] «в’яла, лінива, квола людина», [му́нька] «тс.; роззява», [му́ня] «тихоня», [му́нить] «повільно, мляво жувати або говорити», п. [munia] «тупа людина, боягуз, нікчема», [muńka] «тс.», ч. [muňa] «неговірка або тупа людина», [moňa] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мня́ло «тс.»
мо́ня «надто повільна в роботі жінка»
мо́нявка «тс.»
мо́няло «вайло» (лайл.)
му́нька «тюхтій, боягуз, баба, нікчема»
мунькова́тий «тс.»
му́нявий «недоумкуватий»
му́няво «поволі, тихо»
ню́нька «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
munia «підшийок у вола» польська
munia «тупа людина, боягуз, нікчема» польська
мо́ня «в’яла, слабка, тиха людина» російська
мо́нька «тс.» українська
му́не́га «в’яла, лінива, квола людина» українська
му́нька «тс.; роззява» українська
му́ня «тихоня» українська
му́нить «повільно, мляво жувати або говорити» українська
muńka «тс.» українська
moňa «тс.» українська
muňa «неговірка або тупа людина» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України