МОНОЛІТНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
монолі́т «суцільна кам’яна маса, брила»
запозичення з західноєвропейських мов;
нім. Monolíth, фр. monolithe, англ. monolith походять від лат. monolithus, що зводиться до гр. μονόλιθος «зроблений з одного каменя», яке складається з μόνος «один» і λίϑος «камінь», неясного походження;
р. болг. моноли́т, бр. маналі́т, п. ч. слц. вл. monolit, м. моноли́тен «монолітний», схв. монòлит, слн. monolít;
Фонетичні та словотвірні варіанти
монолі́тний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| monolith | англійська |
| маналі́т | білоруська |
| моноли́т | болгарська |
| monolit | верхньолужицька |
| μονόλιθος «зроблений з одного каменя» | грецька |
| monolithus | латинська |
| моноли́тен «монолітний» | македонська |
| Monolíth | німецька |
| monolit | польська |
| моноли́т | російська |
| монòлит | сербохорватська |
| monolit | словацька |
| monolít | словенська |
| monolithe | французька |
| monolit | чеська |
| μόνος «один» | ? |
| λίϑος «камінь» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України