МОМЕНТАЛЬНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
моме́нт
запозичення з німецької мови;
нім. Momènt походить від лат. momentum (‹*movimentum) «мить, момент, рушійна сила», пов’язаного з moveo «рухаю»;
р. болг. м. моме́нт, бр. мо́мант, п. ч. слц. вл. moment, схв. мòмен(а)т,слн. momènt;
Фонетичні та словотвірні варіанти
момента́льний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мо́мант | білоруська |
| моме́нт | болгарська |
| moment | верхньолужицька |
| momentum «мить, момент, рушійна сила» (‹*movimentum) | латинська |
| моме́нт | македонська |
| Momènt | німецька |
| moment | польська |
| моме́нт | російська |
| мòмен (а)т | сербохорватська |
| moment | словацька |
| momènt | словенська |
| moment | чеська |
| moveo «рухаю» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України