МОЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

міль «Tinea L.» (ент.)

псл. molь;
споріднене з гот. malō «міль», дісл. mоlr «тс.», іє. *mel- «молоти, дрібнити» (Bern. II 74; Matzenauer LF 10, 332; Holub–Kop. 230; Brückner 343 та інші);
пов’язується також з псл. motylь «метелик» (Machek ESJČ 372–373; Holub–Lyer 319);
неприйнятне зіставлення (Pedersen Kelt. Gr. I 50) з ірл. míl «тварина», гр. μήλον «дрібна худоба»;
р. бр. др. моль, п. нл. mól, ч. mol, слц. mol᾿a, вл. mola, болг. моле́ц, м. молец, схв. мòљац, слн. mòlj, стсл. моль;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мі́льга
мо́ля
моля́нка «вогнівка борошняна, Asopia farinalis»
моля́нка «вогнівка, Pyralis silacealis»
муль «тс.»п.)]
Етимологічні відповідники

Слово Мова
моль білоруська
моле́ц болгарська
mola верхньолужицька
malō «міль» готська
μήλον «дрібна худоба» грецька
mоlr «тс.» давньоісландська
моль давньоруська
*mel- «молоти, дрібнити» індоєвропейська
míl «тварина» ірландська
молец македонська
mól нижньолужицька
mól польська
molь праслов’янська
motylь «метелик» праслов’янська
моль російська
мòљац сербохорватська
mol'a словацька
mòlj словенська
моль старослов’янська
mol чеська

моля́вка «мальок риби; гольян, Phoxinus rivularis»

далі пов’язується з псл. molь «міль» (Фасмер II 648–649; Leder 70) або molъ «малий» (Kalima 166–167);
очевидно, споріднене з лит. mãlė «гольян», лтс. male «густера, Blicca argyroleuca»;
псл. moljava, molьka;
р. маля́вка «мальок; [різні види дрібних риб]», [моля́вка, маля́ва, молява, моль, мо́лька] «тс.», [мо́льга] «гольян», бр. маля́ўка «мальок», [мальгва́] (зб.) «мальки», [мо́лька] «дрібниця», п. [molawka] «дрібна рибка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мо́лька «мальки риб»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
маля́ўка «мальок» білоруська
male «густера, Blicca argyroleuca» латиська
mãlė «гольян» литовська
molawka «дрібна рибка» польська
molь «міль» праслов’янська
moljava праслов’янська
маля́вка «мальок; [різні види дрібних риб]» російська
моля́вка українська
маля́ва українська
молява українська
моль українська
мо́лька «тс.» українська
мо́льга «гольян» українська
мальгва́ українська
мо́лька «дрібниця» українська
molъ «малий» ?
molьka ?

моли́ти

псл. *modliti ‹ *mold(l)-;
споріднене з лит. maldýti, melsti «благати», хет. mald- «просити, говорити», дангл. двн. meldōn «доповідати, розповідати»;
іє. *meldh- «говорити ритуальні слова», давніше, можливо, «приносити жертву, забиваючи тварину» (пор. р. [моли́ть] «забивати худобину», болг. моли́тва «молитва; жертва, жертовна тварина; суп із м’яса жертовної тварини»);
виведення *meldh- від *meld- «м’який, молодий» (Fraenkel 432) менш обґрунтоване;
р. моли́ть, бр. малі́ць, др. молити, п. modlić (заст.) «молити», modlić się «молитися», ч. modliti se, слц. modliť sa, вл. modlić so, нл. modlíš se «тс.», болр. мо́ля «прошу», мо́ля се «тс.; молюся», м. моли «просить, молить», схв. мòлити «просити, благати», слн. molíti «молитися», стсл. молити «просити, молити», молити сѧ «молитися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́молитися «молитвою позбутися чогось»
мільни́к «прохач»
моле́бен
моле́бень
моле́бний
моле́бство
моле́льщик «богомолець, прочанин»
моленець «випроханий у бога молитвами»
моли́тва
моли́твати «читати молитву і давати ім’я (новонародженому); освячувати (хату) Ж, О»
моли́твеник «молитовник; (заст.) той, хто старанно молиться»
молитвеници «молитовня, каплиця» (заст.)
молитве́нний «молитовний Ж; той, над яким прочитано молитву»
молитве́нник «молитовник»
моли́твини «обряд читання молитви над новонародженим і наречения йому імені»
моли́твува́ти «тс.»
молитвува́тися «піддаватися обряду молитвин»
моли́твяний «над яким прочитано молитву»
молите́бний «молитовний»
молите́внниця «тс.»
моли́тися
молито́в «молитва»
молито́вний
молито́вник
молито́вня
моли́тяний «тс.»
молі́льник «той, хто молиться»
мольба́ «благання»
невмоли́мий
немо́ла «той, хто не молиться»
неумоленний
помоли́ти «змусити дитину молитися богу, кажучи їй молитву, яку вона повторює»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
малі́ць білоруська
modlić so верхньолужицька
meldōn «доповідати, розповідати» давньоанглійська
meldōn «доповідати, розповідати» давньоверхньонімецька
молити давньоруська
*meldh- «говорити ритуальні слова» індоєвропейська
maldýti литовська
моли «просить, молить» македонська
modlíš se «тс.» нижньолужицька
modlić «молити»«молитися» (заст.) польська
modlić się «молити»«молитися» (заст.) польська
*modliti праслов’янська
моли́ть російська
мòлити «просити, благати» сербохорватська
modliť sa словацька
molíti «молитися» словенська
молити «просити, молити» старослов’янська
мо́ля «тс.; молюся» українська
молити сѧ «молитися» українська
mald- «просити, говорити» хетська
modliti se чеська
melsti «благати» ?
*meld- «м’який, молодий» ?
мо́ля «прошу» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України