МОКРИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

мокрі́й «кроншнеп великий, Numenius arquatus L.» (орн.)

назва зумовлена тим, що цей птах гніздиться на болотах;
пов’язане з мо́крий, мо́кнути;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мо́крий ?
мо́кнути ?

Мако́ша «стародавня богиня спокою у слов’ян»

зіставляється з дінд. makháḥ «багатий, шляхетний; демон» (Маchek RÉS 23, 55 – 56), гр. μάχλος «хтивий (переважно про жінку); пишний, буйний, розкішний» (Loewenthal ZfSlPh 7, 406), псл. mokrъ, укр. мо́крий;
р. [мокоша́] «домовик у подобі жінки», др. Мокошь (поганське божество);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
μάχλος «хтивий (переважно про жінку); пишний, буйний, розкішний» грецька
makháḥ «багатий, шляхетний; демон» давньоіндійська
Мокошь (поганське божество) давньоруська
mokrъ праслов’янська
мокоша́ «домовик у подобі жінки» російська
мо́крий українська

мо́кнути

псл. močiti, moknǫti, mokrъ, – споріднені з лит. maketi «вступити в болото», maknóti «ходити по грязюці», makonė «калюжа», лтс. makņa «болото, трясовина», muklājs «трясовина», ос. mœcyn «валятися в чомусь рідкому», вірм. mōr «болото, драговина», можливо, також лат. mācero «розм’якшую, розмочую, мочу»;
іє. *măk- «мокрий, зволожувати»;
р. мо́кнуть, мо́крый, бр. мо́кнуць, мо́кры, др. мокнути, мокрыи, п. moknąć, mokry, ч. moknouti, mokrý, слц. moknút’, mokrý, вл. moknyć, mokry, нл. moknuś, mokšy, полаб. mükri «мокрий», болг. мо́кря «мочу», мо́кър «мокрий», м. мокри «мочить», мокар «мокрий», схв. [промокнути], мòчити, мȍкар, слн. [mokniti], močíti, móker, стсл. мочити, мокръ, цсл. мокнѫти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вимака́ти «вимокати»«вимокла ділянка посіву» (Me)» ви́мок
ви́моклий
ви́мочка «те.; промокачка»
відмака́ти «відмокати»
ві́дмок «відлига»
відмо́ка «мокре місце в землі; луг, в якому намочено білизну»
замака́ти «замокати»
змокра́віти «змокріти»
змо́чувальний
мака́тка «промокальний папір»
макля́к «мокриця, Oniscus L.» (ент.)
макра́шка
макре́ць
макро́тка
макря́к «тс.»
ма́чанка «страва із сиру й сметани»
мача́ти «умочати»
ма́чка «підлива»
міч «сеча»
моква́
мокла́вина «багнистий ґрунт, багно»
мокли́на «тс.»
мокли́ця «мокрота Ж; місце, що заливається весняною водою Ч; роздавлена гнида»
мокля́к «низина, залита водою; все мокре; трухлявий предмет»
моклякува́тий «сирий, болотистий»
мокля́ха «болотний кліщ, Limnochares»
мокра́вий «мокруватий»
мокра́вина «багнисте місце»
мокрави́нець «болотяний слимак, Paludina» (зоол.)
мокре́ць «запалення шкіри кінцівок у коней і рогатої худоби; [злегка заболочена низина Ч; все мокре Ж; мокрі дрова]»
мокре́ча «вогкість, дощова погода; що-небудь мокре»
мокрий
мокри́на «мокре місце, багно»
мокри́нець «мокрець (у коней)»
мокри́ця «стонога, Oniscus L.; [кістянка, Lithobius forficatus Ж; сколопендра, Scolopendra Ж; мокре місце, багно]» (зоол.)
мокрі́зний «дуже мокрий»
мокрі́нь «тс.»
мо́крість
мокрі́ти
мокрови́на «багнистий ґрунт, багно Ж; злегка заболочена низина Ч»
мокрота
мокрота́
мокро́та «виділення з дихальних шляхів»
мокроти́ння «тс.»
мокрува́тий
мокру́ха «настояна горілка»
мокря́
мо́крява «мочар»
мокря́вий
мокря́ни́
мокряни́ць «тс.»
мокряниця «мокраве, гниле поле»
мокря́ччя «що-небудь мокре»
мо́кти «мокнути»
моч «сеча»
моча́
моча́ка «підлива з грибів і борошна; страва з сала і м’яса»
моча́лка «страва, яку їдять, умочаючи в неї хліб»
моча́нка «страва з фруктів або ягід»
мочану́ха «горілка з перцем»
мо́чар
моча́ра «мочар»
мочари́стий «з мочарами»
моча́рка «довгоніжка, Tipula L.; болотяний слимак» (зоол.)
мочарува́тий «тс.»
моча́ти «умочати»
мо́чва «мокра погода»
моче́вий «сечовий»
моче́на «настояна горілка»
мочере́т «мочар»
мочи́вий «мокрий, дощовий»
мочилині́вка «заглибина для мочіння конопель, льону»
мочи́ло «тс.»
мочи́льний
мочи́ти
мочи́тися
мочи́ха «долина з водою»
мочли́вий «тс.»
мочо́вий «сечовий»
мочува́тий «трясовинний»
намо́к «холодна настоянка»
недомо́ка «недостатньо вимочене волокно коноплі»
підмока́ти «підмокати»
підмо́чка «розлив, повінь»
по́мок «рід конопель, вимочуваних у воді»
помо́ченє «змочування»
помоч́ина «тс.»
примо́чка
промака́ти «промокати»
промока́льний
промока́шка
розмака́ти «розмокати»
розмочка
сирість
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мо́кнуць білоруська
мо́кря «мочу» болгарська
moknyć верхньолужицька
mokry верхньолужицька
mōr «болото, драговина» вірменська
мокнути давньоруська
*măk- «мокрий, зволожувати» індоєвропейська
mācero «розм’якшую, розмочую, мочу» латинська
makņa «болото, трясовина» латиська
maketi «вступити в болото» литовська
мокри «мочить» македонська
moknuś нижньолужицька
mokšy нижньолужицька
mœcyn «валятися в чомусь рідкому» осетинська
mükri «мокрий» полабська
moknąć польська
mokry польська
močiti праслов’янська
мо́кнуть російська
промокнути сербохорватська
moknút' словацька
mokrý словацька
mokniti словенська
močíti словенська
móker словенська
мочити старослов’янська
мо́крый українська
мо́кры українська
мокрыи українська
мо́кър «мокрий» українська
мокар «мокрий» українська
мòчити українська
мȍкар українська
мокръ українська
мокнѫти церковнослов’янська
moknouti чеська
mokrý чеська
moknǫti ?
mokrъ ?
maknóti «ходити по грязюці» ?
makonė «калюжа» ?
muklājs «трясовина» ?

мокраве́ць «зірочник, Stellaria L.» (бот.)

похідні утворення від мо́крий, мо́кнути;
назви зумовлені тим, що ці рослини найчастіше зустрічаються на вологих місцях, по берегах річок і струмків або особливо ростуть у сиру погоду;
р. [мокре́ц] «зірочник середній, Stellarla media», [мокри́жник, мокри́ца, мокру́ша] «тс.», бр. [макрэц, макры́ца] «тс.; підмаренник», [макруха] «зірочник середній», п. [mokrzyca] «тс.», mokrzycznik «костянець», ч. слц. [mokrýš] «жовтяниця» (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

мокля́жник «тс.»
мокля́чка «ТС.»
мокля́чник «шавлія залозиста, Salvia glutinosa L.»
мокра́вник «тс.»
мокре́ць «тс.; підмаренник, Galium aparine L., G. spurium L.; гостриця лежача, Asperugo procumbens L.; моховинка лежача, Sagina procumbens L.; мокричник, Alsine Whlb. Mak»
мокри́не́ць «зірочник»
мокри́ця «мокричник, Alsine media»
мокри́чник «тс.»
мокри́ш «костянець, Holosteum L.»
мокрівни́к «зірочник»
мокрі́й «тс.»
мокруха «зозулинець плямистий, Orchis maculata L.»
мокря́чка «жовтяниця, Chrysosplenium L.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
макрэц білоруська
mokrzyca «тс.»«костянець» польська
mokrzycznik «тс.»«костянець» польська
мокре́ц «зірочник середній, Stellarla media» російська
mokrýš «жовтяниця»укр.) словацька
мокри́жник українська
мокри́ца українська
мокру́ша «тс.» українська
макры́ца «тс.; підмаренник» українська
макруха «зірочник середній» українська
mokrýš «жовтяниця»укр.) чеська
мо́крий ?
мо́кнути ?

Мо́кій (чоловіче ім’я)

через церковнослов’янське посередництво запозичено з грецької мови;
гр. Μώκιος пов’язується з μωκός «насмішник», μωκάομαι «глузую», етимологічно неясними;
р. Моке́й, Мо́кий, бр. Маке́й, стсл. Мокии;
Фонетичні та словотвірні варіанти

MѠКІ́Й «завидецъ» (1627)
Мокрі́й
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Маке́й білоруська
Μώκιος пов'язується з μωκός «насмішник» грецька
Моке́й російська
Мокии старослов’янська
Мо́кий українська
μωκάομαι «глузую» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України