МНОЖИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

мно́гий «численний» (заст.)

псл. mъnogъ;
споріднене з гот. manags «багато», двн. manag «деякий», дірл. menicc «численний», дангл. manig, англ. many;
іє. *men(e)gh-/mon(e)gh-;
думка про запозичення з германських мов (Hirt РВrВ 23, 335) необґрунтована;
р. многий, бр. мно́га «багато», др. мъногъ, п. mnogi, ч. слц. mnohý, вл. mnohý, нл. mnogi (заст.), mlogi, mogi, болг. мно́го, м. многу «багато; дуже», схв. мнȍгū «багато хто», слн. mnóg(i) «тс.», стсл. мъногъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безліч»
мно́го
многота́
мно́жене (мат.)
множество́ (заст.)
множина́ (мат.)
мно́жити
множі́нь «тс.»
мно́жний (спец.)
мно́жник (мат.)
премно́гий
примно́жити
приумно́жити
умно́зі «у великій кількості»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
many англійська
мно́га «багато» білоруська
мно́го болгарська
mnohý верхньолужицька
manags «багато» готська
manig давньоанглійська
manag «деякий» давньоверхньонімецька
menicc «численний» давньоірландська
мъногъ давньоруська
*men(e)gh-/mon(e)gh- індоєвропейська
многу «багато; дуже» македонська
mnogi (заст.), mlogi, mogi нижньолужицька
mnogi польська
mъnogъ праслов’янська
многий російська
мнȍгū «багато хто» сербохорватська
mnohý словацька
mnóg(i) «тс.» словенська
мъногъ старослов’янська
mnohý чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України