МИТТЮ — ЕТИМОЛОГІЯ

мить «момент, секунда»

неясне;
можливо, пов’язане з мет (меть) «мить» (пор.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

миттє́вий
ми́ттю «дуже швидко»
митьови́й
мі́ттю «тс.»
міть «тс.»
уми́ть
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мет «мить» (меть)(пор.) ?

мить «прочищений ліс»

очевидно, запозичення з чеської мови;
ч. mýť «просіка», mýtina «тс.», mýtiti «вирубувати, викорчовувати», з одного боку, зіставляється з р. [мыт] «линяння», др. мыть «час линяння», схв. мита́рити се «линяти» (про птахів), слн. mísiri se «линяти», далі, як запозичення, з снн. mût «линяння», двн. mûӡӡô «линяти», нар.-лат. mūta «линяння у птахів», mūtāre «линяти», з другого боку, виводиться безпосередньо з германських мов (гот. maitan «вирубувати»);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
mûӡӡô «линяти» давньоверхньонімецька
мыть «час линяння» давньоруська
mūta «линяння у птахів» народнолатинська
мыт «линяння» російська
мита́рити «линяти» (про птахів) сербохорватська
се «линяти» (про птахів) сербохорватська
mût «линяння» середньонижньонімецька
mísiri se «линяти» словенська
mýť «просіка» чеська
mýtina «тс.» ?
mýtiti «вирубувати, викорчовувати» ?
mūtāre «линяти» ?

ми́ту́сь «(лежати) верхівками в різні боки (про рослини); (лежати) валетом, головами в різні боки (про людей); поперемінне Ж; не до речі; всупереч»

псл. mitǫsь «взаємно», очевидно, пов’язане з mьstь «помста», *mьzda «мзда»;
споріднене з дінд. mḗthati (mitháti) «чергується», гр. μοίτος «помста; подяка», лат. mūto «змінюю», гот. maiþms «подарунок», лтс. mitus, miêtus «заміна»;
іє. *meit(h)- «змінювати»;
р. [мите] «поперемінне», бр. мі́шусь «валетом; кінцями в різні боки», др. митɤсь (митɤсь) «один проти одного; навхрест», п. [mituś (mitus)] «навхрест; кінцями в різні боки», болг. ми́то «похило; навскіс», на́мито «упоперек, навскіс», схв. сумитицē «валетом», усỳмит «тс.», стсл. митѫсь «взаємно», митѣ «поперемінно»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Ж
митусе́м «у різні боки» (про лежання рослин і людей)
ми́тьма́ Г
митьмо́в
на-ми́тусь «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мі́шусь «валетом; кінцями в різні боки» білоруська
ми́то «похило; навскіс» болгарська
maiþms «подарунок» готська
μοίτος «помста; подяка» грецька
mḗthati «чергується» (mitháti) давньоіндійська
митɤсь «один проти одного; навхрест» (митɤсь) давньоруська
mūto «змінюю» латинська
mitus латиська
mituś «навхрест; кінцями в різні боки» (mitus)] польська
mitǫsь «взаємно» праслов’янська
мите «поперемінне» російська
с «валетом» сербохорватська
митѫсь «взаємно» старослов’янська
на́мито «упоперек, навскіс» українська
усỳмит «тс.» українська
митѣ «поперемінно» українська
mьstь «помста» ?
*mьzda «мзда» ?
miêtus «заміна» ?
*meit(h)- «змінювати» ?

уми́тель «ущент; в друзки»

не зовсім ясне;
можливо, афективне утворення, пов’язане з мить «момент» (розбите, знищене уми́ть);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мить «момент» (розбите, знищене уми́ть) українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України