МИТОМ — ЕТИМОЛОГІЯ

неясне;

можливо, пов’язане з р. [мыт] «линяння», др. мыть «тс.»;

р. бр. мыт «інфекційна хвороба коней»;

двн. muta «митниця; податок, збір» (нвн. Maut «тс.»), гот. mota «мито» пов’язані з нвн. messen «міряти», спорідненим з лат. meditor «міркую», гр. μέδομαι «тс.»;

запозичене з германських мов;

псл. myto;

р. мы́то, мыт, бр. мы́та, мыт, др. мыто, мытъ, п. слц. myto «мито»,, вл. нл. myto, ч. mýto «платна винагорода, премія», болр. м. ми́то, схв. мȗт, мито «хабар; підкуп», слн. mito «арендна плата», стсл. мыто «платня; прибуток; гроші; подарунок; хабар»;

псл. mitǫsь «взаємно», очевидно, пов’язане з mьstь «помста», *mьzda «мзда»;

споріднене з дінд. mḗthati (mitháti) «чергується», гр. μοίτος «помста; подяка», лат. mūto «змінюю», гот. maiþms «подарунок», лтс. mitus, miêtus «заміна»;

іє. *meit(h)- «змінювати»;

р. [мите] «поперемінне», бр. мі́шусь «валетом; кінцями в різні боки», др. митɤсь (митɤсь) «один проти одного; навхрест», п. [mituś (mitus)] «навхрест; кінцями в різні боки», болг. ми́то «похило; навскіс», на́мито «упоперек, навскіс», схв. сумитицē «валетом», усỳмит «тс.», стсл. митѫсь «взаємно», митѣ «поперемінно»;

гр. μũϑος «слово; промова; розповідь; міф» остаточно не з’ясоване;

були спроби пов’язати з гот. maudijan «згадувати», лит. maudziu, maũsti «пристрасно бажати», псл. myslь «мисль»;

через посередництво латинської мови (лат. mӯthos) запозичено з грецької;

р. миф, бр. міф, п. mit, myt, ч. mytus, mythus, слц. mýt, mýtus, вл. mytos, болг. м. мит, схв. мȗт, слн. mít;