МИТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ми́ту́сь «(лежати) верхівками в різні боки (про рослини); (лежати) валетом, головами в різні боки (про людей); поперемінне Ж; не до речі; всупереч»
псл. mitǫsь «взаємно», очевидно, пов’язане з mьstь «помста», *mьzda «мзда»;
споріднене з дінд. mḗthati (mitháti) «чергується», гр. μοίτος «помста; подяка», лат. mūto «змінюю», гот. maiþms «подарунок», лтс. mitus, miêtus «заміна»;
іє. *meit(h)- «змінювати»;
р. [мите] «поперемінне», бр. мі́шусь «валетом; кінцями в різні боки», др. митɤсь (митɤсь) «один проти одного; навхрест», п. [mituś (mitus)] «навхрест; кінцями в різні боки», болг. ми́то «похило; навскіс», на́мито «упоперек, навскіс», схв. сумитицē «валетом», усỳмит «тс.», стсл. митѫсь «взаємно», митѣ «поперемінно»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Ж
митусе́м
«у різні боки»
(про лежання рослин і людей)
ми́тьма́ Г
митьмо́в
на-ми́тусь
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
мі́шусь «валетом; кінцями в різні боки» | білоруська |
ми́то «похило; навскіс» | болгарська |
maiþms «подарунок» | готська |
μοίτος «помста; подяка» | грецька |
mḗthati «чергується» (mitháti) | давньоіндійська |
митɤсь «один проти одного; навхрест» (митɤсь) | давньоруська |
mūto «змінюю» | латинська |
mitus | латиська |
mituś «навхрест; кінцями в різні боки» (mitus)] | польська |
mitǫsь «взаємно» | праслов’янська |
мите «поперемінне» | російська |
с «валетом» | сербохорватська |
митѫсь «взаємно» | старослов’янська |
на́мито «упоперек, навскіс» | українська |
усỳмит «тс.» | українська |
митѣ «поперемінно» | українська |
mьstь «помста» | ? |
*mьzda «мзда» | ? |
miêtus «заміна» | ? |
*meit(h)- «змінювати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України