МИСЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

мисль «думка»

псл. myslь здебільшого зводиться до давнішого *mūd-slь або *mūd-tlь, яке вважається спорідненим з гр. μῡϑος «мовлення, слово; замисел», гот. gamaudjan «нагадувати», лит. mausti, maudžiù «тужити; пристрасно бажати; досадувати», сірл. smūainim «думаю»;
реконструюється також (Топоров Этимология 1963, 5–13) *mons-, як пов’язане з іє. *men«думати»;
р. бр. др. мысль, п. myśl «думка», zmysł «почуття; смисл», ч. вл. нл. mysl, слц. mysel, болг. ми́съл, м. мисла, схв. ми́сао, слн. mísel, стсл. мысль;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безми́сльний
безми́сля
ви́мисел
вимисли́вий «примхливий, вередливий»
до́мисел
за́мисел
за́мисл
зами́сливий «задумливий»
замислі́вка «витівниця»
за́мишливий «розумний, дотепний»
замишлі́вка «примхлива жінка»
замишляни́ця
замишля́нка «тс.»
зми́сел «почуття»п.)
змисл «тс.; намір»
змисле́нник «мислитель»
зми́сльний «розумний, тямущий, винахідливий»
зми́сний «кмітливий»
ми́слений «який постає в думках, уявний»
ми́слення
мисли́вець «розумник»
мисли́вий «розумний; умілий» (заст.)
ми́сли́мий
мисли́тель
ми́слити
мислова́тий «дотепний, розумний»
надо́мисл «тс.»
на́мисел «роздум»
на́мисл
недо́ми́сел
недо́ми́сл
недомисли́мий «незбагненний»
незмисле́нний «безтямний»
не́змислень «нетяма, нетямуща людина»
не́змисль «тс.»
обми́слити «постачити, спорядити»
оми́сьне
переми́сльний «дотепний»
по́мисел
поми́сливий «недовірливий, підозрілий»
ро́змисел
у́мисел
у́мисл
уми́сний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мысль білоруська
ми́съл болгарська
mysl верхньолужицька
gamaudjan «нагадувати» готська
μῡϑος «мовлення, слово; замисел» грецька
мысль давньоруська
*men «думати» індоєвропейська
mausti литовська
мисла македонська
mysl нижньолужицька
myśl «думка»«почуття; смисл» польська
zmysł «думка»«почуття; смисл» польська
myslь праслов’янська
мысль російська
ми́сао сербохорватська
smūainim «думаю» середньоірландська
mysel словацька
mísel словенська
мысль старослов’янська
mysl чеська
maudžiù «тужити; пристрасно бажати; досадувати» ?
*mons- ?

обмисну́тися «помилитися»

очевидно, пов’язане з мисль, ми́слити;
початково могло означати «помилитися в думках, розрахунках»;
щодо фонетики пор. навми́сне;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мисль ?
ми́слити ?
означати «помилитися в думках, розрахунках» ?
навми́сне ?

мусува́ти «розмірковувати»

можливо, пов’язане з мисль або з [моцува́тися] «з великими зусиллями щось робити», похідним від міць «сила»;
неясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мусува́тися «вовтузитися»
му́шляти «метикувати, міркувати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мисль «з великими зусиллями щось робити» ?
міць «сила» ?
моцува́тися «з великими зусиллями щось робити» ?

смисл «уявлення про щось; розуміння чого-небудь; роль, важливість; внутрішній зміст, суть, значеня; мета, завдання, призначення; (розм.) користь, вигода»

очевидно, запозичення з російської мови;
р. смысл «смисл; (заст.) розум», смы́слить, як і др. съмыслъ «думка, розум», съмысль «тс.», съмыслити «думати, міркувати, розуміти, пам’ятати, радитися», п. zmysł «почуття; розум, смисл», заст. smysł «тс.», ч. smysl «смисл; розуміння; почуття», слц. zmysel «смисл; розуміння; розум; почуття», вл. нл. zmysł «почуття; смисл», болг. сми́съл «смисл; мета; зміст; (розм.) користь», схв. сми̑сао «смисл, значення; схильність, обдарованість», слн. smísel «смисл», р.-цсл. цсл. стсл. съмыслъ «думка; намір, погляд», продовжує псл. *smyslъ ([*sъmyslь]) «думка, розум», що може розглядатися як утворення з компонентів *sъ- (можливо, іє. *su- «добрий») і myslь «думка, мисль; мислення», до якого зводиться також укр. мисль;
бр. [смыслёны] «кмітливий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

осми́слити
смислови́й
смишле́ний «мудрий, кмітливий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
смыслёны «кмітливий» білоруська
сми́съл «смисл; мета; зміст; (розм.) користь» болгарська
zmysł «почуття; смисл» верхньолужицька
съмыслъ «думка, розум» давньоруська
съмысль «тс.» давньоруська
съмыслити «думати, міркувати, розуміти, пам’ятати, радитися» давньоруська
su- індоєвропейська
zmysł «почуття; смисл» нижньолужицька
zmysł «почуття; розум, смисл» польська
smysł «тс.» польська
*smyslъ «думка, розум» ([*sъmyslь]) праслов’янська
myslь «думка, мисль; мислення» (можливо, іє. *su- «добрий») праслов’янська
*sъmyslь праслов’янська
*sъ- праслов’янська
смысл «смисл; (заст.) розум» російська
смы́слить російська
съмыслъ «думка; намір, погляд» русько-церковнослов’янська
сми̑сао «смисл, значення; схильність, обдарованість» сербохорватська
zmysel «смисл; розуміння; розум; почуття» словацька
smísel «смисл» словенська
съмыслъ «думка; намір, погляд» старослов’янська
мисль українська
съмыслъ «думка; намір, погляд» церковнослов’янська
smysl «смисл; розуміння; почуття» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України