МИЛОСТИНА — ЕТИМОЛОГІЯ
ми́лий
псл. milъ «милий»;
споріднене з лит. míelas, mýlas, лтс. mĩl’š «тс.», дінд. máyas- «радість, насолода», лат. mῑtis «м’який, ніжний, спокійний»;
іє. *mēi-l- «лагідний, м’який», пов’язане з *mēi-r- «м’який, мирний»;
р. ми́лый, бр. мі́лы, др. милыи, п. вл. нл. miły, ч. слц. milý, болг. м. мил, схв. м́илен, слн. míl, стсл. милъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
знеми́ли́ти
«стати неприємним»
знеми́литися
знеми́літи
«тс.»
ми́лість
милі́шати
милова́нець
«фаворит, улюбленець»
милости́вець
«благодійник»
(заст.)
ми́лости́вий
ми́лостина
(заст.)
милости́нник
«той, хто роздає милостиню»
ми́лостиня
ми́лощі
«милування»
милува́ти
ми́лувати
милува́тися
милу́н
«коханець»
ми́льнощі
«тс.»
незм́илитися
«стати неприємним»
не́мил
«нелюб»
неми́лість
поми́ла
«помилування»
премиле́нний
«дуже милий»
преми́лий
ростомиле́ний
«найласкавіший, милий»
умили́ти
«зворушити»
уми́лости́ви́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мі́лы | білоруська |
| мил | болгарська |
| miły | верхньолужицька |
| máyas- «радість, насолода» | давньоіндійська |
| милыи | давньоруська |
| *mēi-l- «лагідний, м’який» | індоєвропейська |
| mῑtis «м’який, ніжний, спокійний» | латинська |
| mĩl'š «тс.» | латиська |
| míelas | литовська |
| мил | македонська |
| miły | нижньолужицька |
| miły | польська |
| milъ «милий» | праслов’янська |
| м́илен | сербохорватська |
| milý | словацька |
| míl | словенська |
| милъ | старослов’янська |
| milý | чеська |
| mýlas | ? |
| *mēi-r- «м’який, мирний» | ? |
| ми́лый | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України