МИКАТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ми́кати «чесати (льон і под.); [виривати, висмикувати]»
псл. (s)mykati «тягати, рвати, рухати», mьknǫti «тягти, виривати; штовхати, рухати»;
споріднене з лит. maũkti «дерти (кору з дерева)», лтс. maukt «витягати», mukt «утекти», дінд. muñcáti «звільняє, розв’язує»;
іє. (s)muk- «тягти, рухати», паралельне (s)migh- «тс.»;
р. [мы́кать] «чесати (льон, коноплю)», бр. [мы́каць] «тс.», др. мыкати «кидати, тріпати», п. [ mykać] «чесати (льон)», mknąć «рухатися, мчатися, нестися», ч. mykati «висмикувати, чесати (льон, коноплю)», слц. mykať «тс.», нл. mykaś «совати, усувати, швидко забирати», болг. мъ́кна «витягти», схв. мȕкати «тріпати (льон)», слн. míkati «чесати; висмикувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́мичок
«потовщення в нитках»
меканча́ний
ме́катися
«братися за щось непосильне»
мик
(вигук на позначення швидкого руху)
ми́кало
«вид вудки»
ми́кальник
ми́канець
«розчісані і намикані з мички частини прядива для прядіння»
ми́каниця
«тс.»
ми́каничний
«зроблений з клоччя»
ми́канка
«найгірший сорт пряжі; клоччя Ж; клоччя, яке стягується з щітки після розчісування конопель Me»
миканча́ний
ми́катися
«вештатися; втручатися; кидатися»
микну́ти
«умчати (когось), занести»
ми́ковка
«палиця з гачком для висмикування сіна з копиці»
ми́чка
«жмут льону для прядіння; пасмо волосся; волосся у коня під копитом, щітка»
мокани́чний
«тс.»
намика́ти
«намотувати, навивати; накладати шар вовни на щітку для чесання»
пімкну́тися
«кинутися»
помика́ти
«попихати; приваблювати; поспішати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мы́каць «тс.» | білоруська |
| мъ́кна «витягти» | болгарська |
| muñcáti «звільняє, розв’язує» | давньоіндійська |
| мыкати «кидати, тріпати» | давньоруська |
| maukt «витягати» | латиська |
| maũkti «дерти (кору з дерева)» | литовська |
| mykaś «совати, усувати, швидко забирати» | нижньолужицька |
| mykać «чесати (льон)»«рухатися, мчатися, нестися» | польська |
| mknąć «чесати (льон)»«рухатися, мчатися, нестися» | польська |
| мы́кать «чесати (льон, коноплю)» | російська |
| мȕкати «тріпати (льон)» | сербохорватська |
| mykať «тс.» | словацька |
| míkati «чесати; висмикувати» | словенська |
| mykati «висмикувати, чесати (льон, коноплю)» | чеська |
| mьknǫti «тягти, виривати; штовхати, рухати» | ? |
| mukt «утекти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України