МИЗА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ми́за «заміська садиба (переважно в Прибалтиці)»
ест. mōiz «двір; маєток» споріднене з водськ. mõiza, лів. moiz, фін. moisio «садиба, миза»;
через посередництво російської мови запозичено з естонської;
р. бр. мы́за;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ми́зник
«влаеник або орендар мизи»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мы́за | білоруська |
| mōiz «двір; маєток» | естонська |
| moiz | лівська |
| мы́за | російська |
| moisio «садиба, миза» | фінська |
| mõiza | ? |
ми́дза «морда, товсте обличчя»
неясне;
можливо, споріднене з дінд. múkham «паща, морда» (Фасмер III 24);
зіставляється також (ВеБ 278) з гр. μύξα «слиз», пов’язаним з μύσσομαι «сякаюся»;
р. [мыс] «голова риби; зяброва покришка», [мыса́ло] (лайл.) «обличчя», [мыса́лы] «вилиці, щелепи», бр. мы́за «морда», мы́са «тс.», м. муцка «морда, рило»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мазка́тий
«мордатий, пикатий»
ме́са
«рот»
ми́ґза
«тс.»
мидза́тий
«з відвислими щоками, мордатий»
ми́за
«морда, рило»
ми́зати
«торкатися мордою, лизати»
миза́тий
ми́зити
«дутися; надувати губи»
мизка́тий
«тс.»
ми́знути
«торкнутися мордою»
ми́зя
«дуже товсте обличчя»
(рлузл.)
ми́си
«морда тварини»
(мн.)
ми́цьо
«щоката дитина»
му́са
«морда корови»
нами́зитися
«надутися»
омиза́ти
«облизати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мы́за «морда» | білоруська |
| μύξα «слиз» | грецька |
| múkham «паща, морда» | давньоіндійська |
| муцка «морда, рило» | македонська |
| мыс «голова риби; зяброва покришка» | російська |
| мыса́ло «обличчя» (лайл.) | українська |
| мыса́лы «вилиці, щелепи» | українська |
| мы́са «тс.» | українська |
| μύσσομαι «сякаюся» | ? |
мізи́нний «найменший» (про палець)
псл. mězinъ «найменший, наймолодший»;
споріднене з лит. mãžas «малий», лтс. mazs «тс.», прус. massais «менший»;
зіставляється також (Machek ESJČ 362) з норв. [meis] «тендітна особа», флам. meizel «крихітка» або з укр. [ми́за] «пика», [ми́зати] «лизати»;
р. болг. мизи́нец «мізинець», бр. ме́зены «мізинний», мезенец, др. мѣзиныи, п. [mizinny], mizynek (з укр.), ч. mezenec «мізинний палець», ст. měz(e)ný, схв. мjèзинац, слн. mezínec «мізинний палець», стсл. мѣзиньць «наймолодший син»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мадзі́льник
«мізинний палець»
мазі́нний
«ТС.»
мези́нець
«п’ятий, найкоротший палець руки, ноги; найменша дитина в сім’ї»
мези́нка
«найменша дочка»
мези́нний
«наймолодший, найменший»
мизе́льний
мизи́нець
мизи́ний
мизи́нка
«тс.»
мизи́нний
мизи́нник
«найменша дитина в сім’ї»
мизи́нок
мизинча́
мизи́нчий
«тс.»
мізе́лний
(Me)
мізи́льний
мізи́льночка
«наймолодша дочка»
мізи́нець
мізи́ний
мізи́нка
«тс.; мізинець»
мізинки́
мізи́нок
«тс.»
Місrоlepidoptera» Ж
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ме́зены «мізинний» | білоруська |
| мизи́нец «мізинець» | болгарська |
| мѣзиныи | давньоруська |
| mazs «тс.» | латиська |
| mãžas «малий» | литовська |
| meis «тендітна особа» | норвезька |
| mizinny (з укр.) | польська |
| mizynek (з укр.) | польська |
| mězinъ «найменший, наймолодший» | праслов’янська |
| massais «менший» | прусська |
| мизи́нец «мізинець» | російська |
| мjèзинац | сербохорватська |
| mezínec «мізинний палець» | словенська |
| мѣзиньць «наймолодший син» | старослов’янська |
| ми́за «пика» | українська |
| мезенец | українська |
| meizel «крихітка» | фламандська |
| mezenec «мізинний палець» | чеська |
| ми́зати «лизати» | ? |
| měz(e)ný | ? |
медз'и «між» (прийм.)
запозичення з польської мови;
п. ст. miezy «між» відповідає укр. ме́жи́ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мез
миз
міз
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| miezy «між» | польська |
| ме́жи́ «тс.» | українська |
| miezy «між» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України