МЕТИЛ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
мети́л «група атомів, що складається з одного атома вуглецю і трьох водню» (хім.)
запозичення з французької мови;
фр. méthyle утворено з гр. μέϑυ «вино, брага», спорідненого з дінд. mádhu «мед», лит. medùs, псл. medь «тс.», укр. мед. і ὕλη «речовина, матеріал; осад» неясного походження;
р. болг. м. мети́л, бр. меты́л, п. ч. слц. metyl, схв. мèтӣл, слн. metίl;
Фонетичні та словотвірні варіанти
метиле́н
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
меты́л | білоруська |
мети́л | болгарська |
μέϑυ «вино, брага» | грецька |
mádhu «мед» | давньоіндійська |
medùs | литовська |
мети́л | македонська |
metyl | польська |
medь «тс.» | праслов’янська |
мети́л | російська |
мèтӣл | сербохорватська |
metyl | словацька |
metίl | словенська |
ὕλη «речовина, матеріал; осад» | українська |
méthyle | французька |
metyl | чеська |
ὕλη «речовина, матеріал; осад» | ? |
мете́лик «Papilio» (ент.)
псл. motylь, metylь «жук, метелик, що заводиться у бруді, гною», похідне від mot- (met-) «гній, покидьки» (пор. р. помёт «твариний послід», стсл. мотыло «гній» пов’язаного з metatí «кидати»; в кінці праслов’янського періоду назва метелика була вторинно зближена з дієсловами metati sę «метатися», motati sę «мотатися» (за характером літання);
безпосереднє виведення псл. metelь (motylь) «метелик» від metati (motati) (КЭСРЯ 273; Schuster-Šewc 927–928; БЕР III 768; Skok II 416–417; Bern. II 42) менш обґрунтоване;
р. моты́ль «метелик», [метелёк, мете́лик] «тс.», [метельки] «крилаті черв’ячки, що нападають на все мокре і брудне», [моты́ль] «черв’як, що заводиться в голові вівці; черв’як, що заводиться у вуликах», бр. маты́ль «метелик», п. motyl «тс.», motylica (хвороба овець), ч. motýl «метелик», [motolice, motel, matoul], слц. motyl’, [motúl᾿, metúl᾿], вл. mjetel, нл. mjatel «тс.», болг. мети́л «паразит, що розвивається в печінці овець; спричинювана ним овеча хвороба», м. метил «тс.», схв. мèтиљ «тс.; [метелик]», слн. metúlj «метелик», [motúlj] «тс.», metílj «[тс.]; овечий паразит»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заметли́читися
«мати в собі вощинну міль»
(про вулик)
матило́к
матильга
«комаха ряду волохокрилих, Trichoptera; метелик з родини нічниць (совкових), Noctuidae»
мату́ль
«тс.»
мете́лица
«личинка комара дзвінця, Chironomus plumosus L.»
мете́лиця
«вощинна міль; білий жучок у землі, якого використовують для ловіння риби Дейн»
мете́лі
«дикі бджоли»
мете́лок
«метелик»
мете́ль
«білий жучок, якого використовують для ловіння риби»
мети́ль
«тс.»
метильга́
меті́ль
«тс. Дейн; пильщик плодовий яблуневий, Hoplocampa testitudinea Klug Дейн; метелик»
мєтля́к
«метелик»
мота́лька
«метелик»
мотельо́к
мотиле́ць
моти́ль
моти́ль
«личинка комара дзвінця»
моти́льок
мотиля
мотиля́к
моті́ль
мутали́ця
мута́ль
мута́лька
му́тель
му́тиль
муті́ль
му́тлик
«тс.»
читися
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
маты́ль «метелик» | білоруська |
мети́л «паразит, що розвивається в печінці овець; спричинювана ним овеча хвороба» | болгарська |
mjetel | верхньолужицька |
метил «тс.» | македонська |
mjatel «тс.» | нижньолужицька |
motyl «тс.» (хвороба овець) | польська |
motylica «тс.» (хвороба овець) | польська |
motylь | праслов’янська |
metelь «метелик» (motylь) | праслов’янська |
моты́ль «метелик» | російська |
мèтиљ «тс.; [метелик]» | сербохорватська |
motyl' | словацька |
metúlj «метелик» | словенська |
метелёк | українська |
мете́лик «тс.» | українська |
метельки «крилаті черв’ячки, що нападають на все мокре і брудне» | українська |
моты́ль «черв’як, що заводиться в голові вівці; черв’як, що заводиться у вуликах» | українська |
motolice | українська |
motel | українська |
matoul | українська |
motúl' | українська |
metúl' | українська |
motúlj «тс.»«[тс.]; овечий паразит» | українська |
metílj «тс.»«[тс.]; овечий паразит» | українська |
motýl «метелик» | чеська |
metylь «жук, метелик, що заводиться у бруді, гною» | ? |
mot- «гній, покидьки» (met-)(пор. р. помёт «твариний послід», стсл. мотыло «гній» пов’язаного з metatí «кидати»; в кінці праслов’янського періоду назва метелика була вторинно зближена з дієсловами metati sę «метатися», motati sę «мотатися» (за характером літання) | ? |
мете́лиця «вертіж (хвороба овець)»
псл. motylica «хвороба овець», похідне від motylь «личинка метелика-гнойовика; паразит, який викликає хворобу овець; метелик»;
в результаті деетимологізації зазнало вторинного зближення з motati sę (metati sę) «мотатися (вертітися)»;
р. [моты́ль] «черв’як, що заводиться в голові вівці; глист у печінці вівці», бр. матылі́ца «вертіж», п. motylica, ч. motylice, motolice «тс.», нл. mjatelica «глист», болг. мети́л «хвороба овець», м. метил, схв. мèтиљ, слн. metìlj «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мате́лиця
«тс.»
метени́ця
«тс.; вощинна міль»
моти́ли́ця
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
матылі́ца «вертіж» | білоруська |
мети́л «хвороба овець» | болгарська |
метил | македонська |
mjatelica «глист» | нижньолужицька |
motylica | польська |
motylica «хвороба овець» | праслов’янська |
моты́ль «черв’як, що заводиться в голові вівці; глист у печінці вівці» | російська |
мèтиљ | сербохорватська |
metìlj «тс.» | словенська |
motylice «тс.» | чеська |
motolice «тс.» | чеська |
motylь «личинка метелика-гнойовика; паразит, який викликає хворобу овець; метелик» | ? |
sę «мотатися (вертітися)» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України