МЕТИЛ — ЕТИМОЛОГІЯ

мети́л «група атомів, що складається з одного атома вуглецю і трьох водню» (хім.)

запозичення з французької мови;
фр. méthyle утворено з гр. μέϑυ «вино, брага», спорідненого з дінд. mádhu «мед», лит. medùs, псл. medь «тс.», укр. мед. і ὕλη «речовина, матеріал; осад» неясного походження;
р. болг. м. мети́л, бр. меты́л, п. ч. слц. metyl, схв. мèтӣл, слн. metίl;
Фонетичні та словотвірні варіанти

метиле́н
Етимологічні відповідники

Слово Мова
меты́л білоруська
мети́л болгарська
μέϑυ «вино, брага» грецька
mádhu «мед» давньоіндійська
medùs литовська
мети́л македонська
metyl польська
medь «тс.» праслов’янська
мети́л російська
мèтӣл сербохорватська
metyl словацька
metίl словенська
ὕλη «речовина, матеріал; осад» українська
méthyle французька
metyl чеська
ὕλη «речовина, матеріал; осад» ?

мете́лик «Papilio» (ент.)

псл. motylь, metylь «жук, метелик, що заводиться у бруді, гною», похідне від mot- (met-) «гній, покидьки» (пор. р. помёт «твариний послід», стсл. мотыло «гній» пов’язаного з metatí «кидати»; в кінці праслов’янського періоду назва метелика була вторинно зближена з дієсловами metati sę «метатися», motati sę «мотатися» (за характером літання);
безпосереднє виведення псл. metelь (motylь) «метелик» від metati (motati) (КЭСРЯ 273; Schuster-Šewc 927–928; БЕР III 768; Skok II 416–417; Bern. II 42) менш обґрунтоване;
р. моты́ль «метелик», [метелёк, мете́лик] «тс.», [метельки] «крилаті черв’ячки, що нападають на все мокре і брудне», [моты́ль] «черв’як, що заводиться в голові вівці; черв’як, що заводиться у вуликах», бр. маты́ль «метелик», п. motyl «тс.», motylica (хвороба овець), ч. motýl «метелик», [motolice, motel, matoul], слц. motyl’, [motúl᾿, metúl᾿], вл. mjetel, нл. mjatel «тс.», болг. мети́л «паразит, що розвивається в печінці овець; спричинювана ним овеча хвороба», м. метил «тс.», схв. мèтиљ «тс.; [метелик]», слн. metúlj «метелик», [motúlj] «тс.», metílj «[тс.]; овечий паразит»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

заметли́читися «мати в собі вощинну міль» (про вулик)
матило́к
матильга «комаха ряду волохокрилих, Trichoptera; метелик з родини нічниць (совкових), Noctuidae»
мату́ль «тс.»
мете́лица «личинка комара дзвінця, Chironomus plumosus L.»
мете́лиця «вощинна міль; білий жучок у землі, якого використовують для ловіння риби Дейн»
мете́лі «дикі бджоли»
мете́лок «метелик»
мете́ль «білий жучок, якого використовують для ловіння риби»
мети́ль «тс.»
метильга́
меті́ль «тс. Дейн; пильщик плодовий яблуневий, Hoplocampa testitudinea Klug Дейн; метелик»
мєтля́к «метелик»
мота́лька «метелик»
мотельо́к
мотиле́ць
моти́ль
моти́ль «личинка комара дзвінця»
моти́льок
мотиля
мотиля́к
моті́ль
мутали́ця
мута́ль
мута́лька
му́тель
му́тиль
муті́ль
му́тлик «тс.»
читися «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
маты́ль «метелик» білоруська
мети́л «паразит, що розвивається в печінці овець; спричинювана ним овеча хвороба» болгарська
mjetel верхньолужицька
метил «тс.» македонська
mjatel «тс.» нижньолужицька
motyl «тс.» (хвороба овець) польська
motylica «тс.» (хвороба овець) польська
motylь праслов’янська
metelь «метелик» (motylь) праслов’янська
моты́ль «метелик» російська
мèтиљ «тс.; [метелик]» сербохорватська
motyl' словацька
metúlj «метелик» словенська
метелёк українська
мете́лик «тс.» українська
метельки «крилаті черв’ячки, що нападають на все мокре і брудне» українська
моты́ль «черв’як, що заводиться в голові вівці; черв’як, що заводиться у вуликах» українська
motolice українська
motel українська
matoul українська
motúl' українська
metúl' українська
motúlj «тс.»«[тс.]; овечий паразит» українська
metílj «тс.»«[тс.]; овечий паразит» українська
motýl «метелик» чеська
metylь «жук, метелик, що заводиться у бруді, гною» ?
mot- «гній, покидьки» (met-)(пор. р. помёт «твариний послід», стсл. мотыло «гній» пов’язаного з metatí «кидати»; в кінці праслов’янського періоду назва метелика була вторинно зближена з дієсловами metati sę «метатися», motati sę «мотатися» (за характером літання) ?

мете́лиця «вертіж (хвороба овець)»

псл. motylica «хвороба овець», похідне від motylь «личинка метелика-гнойовика; паразит, який викликає хворобу овець; метелик»;
в результаті деетимологізації зазнало вторинного зближення з motati sę (metati sę) «мотатися (вертітися)»;
р. [моты́ль] «черв’як, що заводиться в голові вівці; глист у печінці вівці», бр. матылі́ца «вертіж», п. motylica, ч. motylice, motolice «тс.», нл. mjatelica «глист», болг. мети́л «хвороба овець», м. метил, схв. мèтиљ, слн. metìlj «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мате́лиця «тс.»
метени́ця «тс.; вощинна міль»
моти́ли́ця «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
матылі́ца «вертіж» білоруська
мети́л «хвороба овець» болгарська
метил македонська
mjatelica «глист» нижньолужицька
motylica польська
motylica «хвороба овець» праслов’янська
моты́ль «черв’як, що заводиться в голові вівці; глист у печінці вівці» російська
мèтиљ сербохорватська
metìlj «тс.» словенська
motylice «тс.» чеська
motolice «тс.» чеська
motylь «личинка метелика-гнойовика; паразит, який викликає хворобу овець; метелик» ?
«мотатися (вертітися)» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України