МЕСИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
міси́ти «м’яти, розминати; топтати»
іє. *meik-/moik-/mik- «тс.»;
споріднене з лит. maišýti «мішати», лтс. màisit, двн. miskan, дангл. miscian, лат. miscēre «тс.», гр. μίγνῡμι «мішаю»;
псл. měsiti;
р. меси́ть, бр. мясі́ць, др. мѣсити, п. miesić, ч. mísiti, слц. miesit’, вл. měsić, нл. měsyś, болг. ме́ся, м. меси, схв. ме́сити, мијèсити, слн. mésiti, стсл. мѣсити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
замі́с
ме́сиво
«невелике грузьке болото»
мі́си́во
міси́лка
міси́льний
міси́льник
мі́ськаво
«брудно, грузько»
пі́дмісь
«домішка»
примі́сь
«ТС.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
мясі́ць | білоруська |
ме́ся | болгарська |
měsić | верхньолужицька |
μίγνῡμι «мішаю» | грецька |
miscian | давньоанглійська |
miskan | давньоверхньонімецька |
мѣсити | давньоруська |
*meik-/moik-/mik- «тс.» | індоєвропейська |
miscēre «тс.» | латинська |
màisit | латиська |
maišýti «мішати» | литовська |
меси | македонська |
měsyś | нижньолужицька |
miesić | польська |
měsiti | праслов’янська |
меси́ть | російська |
ме́сити | сербохорватська |
miesit' | словацька |
mésiti | словенська |
мѣсити | старослов’янська |
мијèсити | українська |
mísiti | чеська |
ме́са «католицька обідня; багатоголосий хоровий твір із супроводом органа»
запозичення з французької мови, у старослов’янській і деяких інших слов’янських мовах безпосередньо з латинської;
фр. messe походить від лат. missa «тс.», пов’язаного з mittere «відпускати, звільняти», спорідненим з дангл. smittian «кидати, бити», свн. smizan «бити»;
значення «обідня» розвинулось на основі виразу, який промовлявся після закінчення богослужіння: лат. ite, missa est (concio), букв. «ідіть, (зібрання) відпущено» чи «ідіть, (молитву) послано (до бога)»;
р. ме́сса, бр. ме́са, п. messa, ч. mše, слц. omša, вл. нл. mša, схв. ми́са, слн. maša, стсл. мъша;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ме́са | білоруська |
mša | верхньолужицька |
smittian «кидати, бити» | давньоанглійська |
missa «тс.» | латинська |
ite | латинська |
mša | нижньолужицька |
messa | польська |
ме́сса | російська |
ми́са | сербохорватська |
smizan «бити» | середньоверхньнімецька |
omša | словацька |
maša | словенська |
messe | французька |
mše | чеська |
mittere «відпускати, звільняти» | ? |
значення «обідня» | ? |
чи «ідіть, (молитву) послано (до бога)» | ? |
мъша | ? |
ми́дза «морда, товсте обличчя»
зіставляється також (ВеБ 278) з гр. μύξα «слиз», пов’язаним з μύσσομαι «сякаюся»;
можливо, споріднене з дінд. múkham «паща, морда» (Фасмер III 24);
неясне;
р. [мыс] «голова риби; зяброва покришка», [мыса́ло] (лайл.) «обличчя», [мыса́лы] «вилиці, щелепи», бр. мы́за «морда», мы́са «тс.», м. муцка «морда, рило»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мазка́тий
«мордатий, пикатий»
ме́са
«рот»
ми́ґза
«тс.»
мидза́тий
«з відвислими щоками, мордатий»
ми́за
«морда, рило»
ми́зати
«торкатися мордою, лизати»
миза́тий
ми́зити
«дутися; надувати губи»
мизка́тий
«тс.»
ми́знути
«торкнутися мордою»
ми́зя
«дуже товсте обличчя»
(рлузл.)
ми́си
«морда тварини»
(мн.)
ми́цьо
«щоката дитина»
му́са
«морда корови»
нами́зитися
«надутися»
омиза́ти
«облизати»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
мы́за «морда» | білоруська |
μύξα «слиз» | грецька |
múkham «паща, морда» | давньоіндійська |
муцка «морда, рило» | македонська |
мыс «голова риби; зяброва покришка» | російська |
мыса́ло «обличчя» (лайл.) | українська |
мыса́лы «вилиці, щелепи» | українська |
мы́са «тс.» | українська |
μύσσομαι «сякаюся» | ? |
м'я́со
псл. męso «м’ясо»;
споріднене з прус. mensā, гот. mimz, дінд. maṁsám, вірм. mis «тс.»;
іє. *mēm-so «м’ясо»;
р. мя́со, бр. мя́са, др. мясо, п. mięso, ч. maso, слц. mäso, вл. mjaso, нл. měso, полаб. mąsǘ, болг. месо́, м. месо, схв. мȇсо, слн. mesó, стсл. мѧсо;
Фонетичні та словотвірні варіанти
м
«м’ясна муха, Sarлophaga carпагіа»
(ент.)
м'яса́рня
«м’ясна крамниця»
м'яса́рь
«м’ясник»
м'яси́во
«м’ясо; м’ясна страва»
м'яси́на
«м’ясо»
м'яси́стий
м'яси́ти
«шматувати»
м'яска́вий
«тс.»
м'яски́й
«м’ясистий»
м'я́сна
«(споживати) багато м’ясних страв»
(їсти)
м'ясна́ (крамниця)
м'ясни́й
м'ясни́к
м'ясни́ця
«прилавок м’ясника; м’ясна крамниця»
м'яснйці
«м’ясоїд»
м'ясу́н
«любитель м’яеа»
мня́со
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
мя́са | білоруська |
месо́ | болгарська |
mjaso | верхньолужицька |
mis «тс.» | вірменська |
mimz | готська |
maṁsám | давньоіндійська |
мясо | давньоруська |
*mēm-so «м’ясо» | індоєвропейська |
месо | македонська |
měso | нижньолужицька |
mąsǘ | полабська |
mięso | польська |
męso «м’ясо» | праслов’янська |
mensā | прусська |
мя́со | російська |
мȇсо | сербохорватська |
mäso | словацька |
mesó | словенська |
мѧсо | старослов’янська |
maso | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України