МАЄТОК — ЕТИМОЛОГІЯ

має́ток

калька п. majątek «маєток», утвореного, як і ч. majetek «майно», слц. majetok «тс.; маєток», від похідної основи псл. *majǫt(як у mający «маючий»), пов’язаної з *jьměti «мати»;
форма [ма́є́т] є зворотним утворенням від має́ток;
р. [мае́ток] «достаток; майно» (з укр.), ма́е́тность «маєток; майно» (з укр.), бр. маёнтак;
Фонетичні та словотвірні варіанти

маетность «маєток, майно» (1430)
ма́єт «майно; маєток»
має́тний «багатий»
має́тниця «поміщиця, землевласниця»
має́тність «майно; маєток»
маї́тник «багач»
маї́тниця «багачка О; поміщиця, землевласниця Пі»
маї́ток «маєток; майно»
майови́тий «заможний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
маёнтак білоруська
majątek «маєток» польська
*majǫt праслов’янська
мае́ток «достаток; майно»укр.) російська
majetok «тс.; маєток» словацька
ма́е́тность «маєток; майно»укр.) українська
majetek «майно» чеська
*jьměti «мати» ?
ма́є́т ?

манаток «маєток»

очевидно, результат контамінації слів має́ток і мана́тки (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
має́ток ?
мана́тки ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України