МАЄТОК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
має́ток
калька п. majątek «маєток», утвореного, як і ч. majetek «майно», слц. majetok «тс.; маєток», від похідної основи псл. *majǫt(як у mający «маючий»), пов’язаної з *jьměti «мати»;
форма [ма́є́т] є зворотним утворенням від має́ток;
р. [мае́ток] «достаток; майно» (з укр.), ма́е́тность «маєток; майно» (з укр.), бр. маёнтак;
Фонетичні та словотвірні варіанти
маетность
«маєток, майно»
(1430)
ма́єт
«майно; маєток»
має́тний
«багатий»
має́тниця
«поміщиця, землевласниця»
має́тність
«майно; маєток»
маї́тник
«багач»
маї́тниця
«багачка О; поміщиця, землевласниця Пі»
маї́ток
«маєток; майно»
майови́тий
«заможний»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
маёнтак | білоруська |
majątek «маєток» | польська |
*majǫt | праслов’янська |
мае́ток «достаток; майно» (з укр.) | російська |
majetok «тс.; маєток» | словацька |
ма́е́тность «маєток; майно» (з укр.) | українська |
majetek «майно» | чеська |
*jьměti «мати» | ? |
ма́є́т | ? |
манаток «маєток»
очевидно, результат контамінації слів має́ток і мана́тки (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
має́ток | ? |
мана́тки | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України