МАЯЧЕННЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
мая́чи́ти «незв’язно, невиразно говорити уві сні або в гарячковому стані, марити»
очевидно, результат видозміни значення мая́чи́ти «виднітися вдалині»;
р. [мая́читься] «ввижатися, здаватися», п. majaczyć «марити, мати галюцинації; незв’язно говорити; обманювати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мая́к
«привид»
мая́чення
«марення, галюцинації»
маячі́ння
маячли́вий
«гарячковий; [мрійливий]»
маячни́й
«гарячковий»
мая́чник
«мрійник, фантазер»
маячня́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| majaczyć «марити, мати галюцинації; незв’язно говорити; обманювати» | польська |
| мая́читься «ввижатися, здаватися» | російська |
| мая́чи́ти «виднітися вдалині» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України