МАЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

Ма́йя (жіноче ім’я)

запозичення з німецької мови;
н. Mája походить від лат. Maja (букв. «велична») або від гр. Μαĩα (Μαίη), імені давньогрецької богині, матері Гермеса (Меркурія), утвореного від μαĩα «мати, годувальниця, нянька, баба», спорідненого з μάμμα (μάμμη) «мама», укр. ма́ма;
у східнослов’янських мовах вторинно пов’язується з назвою місяця май і першотравневим святом;
р. Ма́йя, бр. Ма́я, ч. нл. Maja, болг. Майя, Мая;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Ма́я білоруська
Майя болгарська
Μαĩα грецька
Maja (букв. «велична») латинська
Maja нижньолужицька
Mája німецька
Ма́йя російська
ма́ма українська
Мая українська
Maja чеська
μαĩα «мати, годувальниця, нянька, баба» ?
май ?

маю́ла «маруда; недоумок»

зіставляється з гр. μωλος «боротьба», лат. mōlēs «тягар, напруження, труд», двн. muoen «утруднювати», нвн. Mühe «труд, труднощі»;
псл. majati «затримувати», majati sę «гаятися»;
можливо, сюди ж належить укр. ма́ятися «тинятися»;
р. ма́яться «марудитися; томитися, знемагати», болг. ма́я «затримую», ма́я се «гаюся, зволікаю», схв. мȁјати «затримувати»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ма́я «затримую» болгарська
μωλος «боротьба» грецька
muoen «утруднювати» давньоверхньонімецька
mōlēs «тягар, напруження, труд» латинська
Mühe «труд, труднощі» нововерхньонімецька
majati «затримувати» праслов’янська
ма́яться «марудитися; томитися, знемагати» російська
мȁјати «затримувати» сербохорватська
ма́я «гаюся, зволікаю» українська
«гаятися» ?

бісма́ «немає»

складне утворення з іменника біс і дієслівної форми ма́є;
пор. Чортма́ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

біс-ма́є «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
біс ?
ма́є ?
Чортма́ «тс.» ?

нема́є

результат злиття виразу не ма́є, що складається із заперечної частки не і 3-ї ос. одн. дієслова ма́ти;
р. [нема́], бр. няма́, п. niema, [nima, niama], болг. ня́ма, м. нема, схв. не́ма;
Фонетичні та словотвірні варіанти

нема
нема́нє «відсутність»
нема́ть «нема»
німа «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
няма́ білоруська
ня́ма болгарська
нема македонська
niema польська
nima польська
niama польська
нема́ російська
не́ма сербохорватська
не українська
ма́є українська
не українська

ма «має»

результат закономірного розмовно-діалектного скорочення форми ма́єос. одн. від дієслова ма́ти);
пор. хапа́ «хапає», співа «співає»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ма́є українська
ма́ти українська
хапа́ «хапає» українська
співа́ «співає» українська

майбу́тній

похідне утворення від словосполучення має бу́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

майбу́тнє
майбуття́
майбу́ть
Етимологічні відповідники

Слово Мова
має ?
бу́ти ?

ма́ти «володіти; бути повинним; збиратися» (дієслово)

зникнення початкового і в українській, білоруській і західнослов’янських мовах пояснюється скороченням і перерозкладом форм із запереченням: ne + + imati › nemati › ne mati;
псл. *jьmati, *jьmamь «брати; мати», пов’язане з *jьměti «мати», *jęti, *jьmǫ «брати»;
р. заст. има́ть, [мать, ма́ти], бр. [іма́ць], ма́ю, п. вл. нл. mam, ч. mám, ст. jmám, слц. mať, mám, полаб. mom, болг. и́мам, м. има, схв. ùмати, стсл. имамь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мавати
майно́
ма́нок «майно»
ма́тися «бути, жити; [жити заможно, не знати злиднів О]»
матни́й «заможний»
пома́тися «пообіцяти»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
іма́ць білоруська
и́мам болгарська
mam верхньолужицька
има македонська
mam нижньолужицька
mom полабська
mam польська
*jьmati праслов’янська
има́ть російська
ùмати сербохорватська
mať словацька
mám словацька
имамь старослов’янська
мать українська
ма́ти українська
ма́ю українська
mám чеська
*jьmamь «брати; мати» ?
*jьměti «мати» ?
*jęti ?
*jьmǫ «брати» ?
има́ть ?
jmám ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України