МАЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
Ма́йя (жіноче ім’я)
запозичення з німецької мови;
н. Mája походить від лат. Maja (букв. «велична») або від гр. Μαĩα (Μαίη), імені давньогрецької богині, матері Гермеса (Меркурія), утвореного від μαĩα «мати, годувальниця, нянька, баба», спорідненого з μάμμα (μάμμη) «мама», укр. ма́ма;
у східнослов’янських мовах вторинно пов’язується з назвою місяця май і першотравневим святом;
р. Ма́йя, бр. Ма́я, ч. нл. Maja, болг. Майя, Мая;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Ма́я | білоруська |
Майя | болгарська |
Μαĩα | грецька |
Maja (букв. «велична») | латинська |
Maja | нижньолужицька |
Mája | німецька |
Ма́йя | російська |
ма́ма | українська |
Мая | українська |
Maja | чеська |
μαĩα «мати, годувальниця, нянька, баба» | ? |
май | ? |
маю́ла «маруда; недоумок»
зіставляється з гр. μωλος «боротьба», лат. mōlēs «тягар, напруження, труд», двн. muoen «утруднювати», нвн. Mühe «труд, труднощі»;
псл. majati «затримувати», majati sę «гаятися»;
можливо, сюди ж належить укр. ма́ятися «тинятися»;
р. ма́яться «марудитися; томитися, знемагати», болг. ма́я «затримую», ма́я се «гаюся, зволікаю», схв. мȁјати «затримувати»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ма́я «затримую» | болгарська |
μωλος «боротьба» | грецька |
muoen «утруднювати» | давньоверхньонімецька |
mōlēs «тягар, напруження, труд» | латинська |
Mühe «труд, труднощі» | нововерхньонімецька |
majati «затримувати» | праслов’янська |
ма́яться «марудитися; томитися, знемагати» | російська |
мȁјати «затримувати» | сербохорватська |
ма́я «гаюся, зволікаю» | українська |
sę «гаятися» | ? |
бісма́ «немає»
складне утворення з іменника біс і дієслівної форми ма́є;
пор. Чортма́ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
біс-ма́є
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
біс | ? |
ма́є | ? |
Чортма́ «тс.» | ? |
нема́є
результат злиття виразу не ма́є, що складається із заперечної частки не і 3-ї ос. одн. дієслова ма́ти;
р. [нема́], бр. няма́, п. niema, [nima, niama], болг. ня́ма, м. нема, схв. не́ма;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нема
нема́нє
«відсутність»
нема́ть
«нема»
німа
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
няма́ | білоруська |
ня́ма | болгарська |
нема | македонська |
niema | польська |
nima | польська |
niama | польська |
нема́ | російська |
не́ма | сербохорватська |
не | українська |
ма́є | українська |
не | українська |
ма «має»
результат закономірного розмовно-діалектного скорочення форми ма́є (З ос. одн. від дієслова ма́ти);
пор. хапа́ «хапає», співа «співає»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ма́є | українська |
ма́ти | українська |
хапа́ «хапає» | українська |
співа́ «співає» | українська |
майбу́тній
похідне утворення від словосполучення має бу́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
майбу́тнє
майбуття́
майбу́ть
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
має | ? |
бу́ти | ? |
ма́ти «володіти; бути повинним; збиратися» (дієслово)
зникнення початкового і в українській, білоруській і західнослов’янських мовах пояснюється скороченням і перерозкладом форм із запереченням: ne + + imati › nemati › ne mati;
псл. *jьmati, *jьmamь «брати; мати», пов’язане з *jьměti «мати», *jęti, *jьmǫ «брати»;
р. заст. има́ть, [мать, ма́ти], бр. [іма́ць], ма́ю, п. вл. нл. mam, ч. mám, ст. jmám, слц. mať, mám, полаб. mom, болг. и́мам, м. има, схв. ùмати, стсл. имамь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мавати
майно́
ма́нок
«майно»
ма́тися
«бути, жити; [жити заможно, не знати злиднів О]»
матни́й
«заможний»
пома́тися
«пообіцяти»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
іма́ць | білоруська |
и́мам | болгарська |
mam | верхньолужицька |
има | македонська |
mam | нижньолужицька |
mom | полабська |
mam | польська |
*jьmati | праслов’янська |
има́ть | російська |
ùмати | сербохорватська |
mať | словацька |
mám | словацька |
имамь | старослов’янська |
мать | українська |
ма́ти | українська |
ма́ю | українська |
mám | чеська |
*jьmamь «брати; мати» | ? |
*jьměti «мати» | ? |
*jęti | ? |
*jьmǫ «брати» | ? |
има́ть | ? |
jmám | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України