МАСУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
масува́ти «зосереджувати в одному місці (війська, авіацію тощо)»
запозичення з французької мови;
фр. masser «масувати» є похідним від masse «маса»;
р. масси́ровать, бр. масі́раваць, п. masować, болг. маси́ран «масований»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
масо́ваний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
масі́раваць | білоруська |
маси́ран «масований» | болгарська |
masować | польська |
масси́ровать | російська |
masser «масувати» | французька |
masse «маса» | ? |
маса́ж
запозичення з французької мови;
фр. massage пов’язане з masser «розтирати», що походить від ар. mássa «сприймати, дотикатися», спорідненого з гебр. māšáš «тс.», miššēš «сприймати через щось», ак. mašāšu «мазати; поширювати» (практику масажування запозичено до Європи зі Сходу);
пов’язання з ма́са (Holub – Lyer 304) необґрунтоване;
р. масса́ж, бр. болг. маса́ж, п. masaż, ч. слц. masáž, вл. нл. слн. masaža, м. схв. масáжа;
Фонетичні та словотвірні варіанти
масажи́ст
масажува́ти
масува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
mašāšu «мазати; поширювати» (практику масажування запозичено до Європи зі Сходу) | аккадська |
mássa «сприймати, дотикатися» | арабська |
маса́ж | білоруська |
маса́ж | болгарська |
masaža | верхньолужицька |
māšáš «тс.» | гебрайська |
масáжа | македонська |
masaža | нижньолужицька |
masaż | польська |
масса́ж | російська |
масáжа | сербохорватська |
masáž | словацька |
masaža | словенська |
massage пов'язане з masser «розтирати» | французька |
masáž | чеська |
miššēš «сприймати через щось» | ? |
ма́са | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України