МАСОН — ЕТИМОЛОГІЯ

масо́н «представник релігійно-етичного руху, що виник у Європі в XVIII ст.»

результат утрати першого компонента в слові франкмасо́н «тс.», запозиченому з французької мови;
фр. franc-maçon «тс.» (букв. «вільний каменяр») є калькою англ. freemason «тс.», утвореного з free «вільний» та mason «каменяр», яке виникло з герм. *makōn «робити» (нвн. machen «тс.»), спорідненого з гр. μάσσω «мішу (тісто)», псл. mazati «мазати»;
р. бр. болг. масо́н, п. ч. слн. mason, м. масон, схв. мàсōн, слн. masón;
Фонетичні та словотвірні варіанти

масо́нство
Етимологічні відповідники

Слово Мова
freemason «тс.» англійська
масо́н білоруська
масо́н болгарська
*makōn «робити» (нвн. machen «тс.») германські
μάσσω «мішу (тісто)» грецька
масон македонська
mason польська
mazati «мазати» праслов’янська
масо́н російська
мàсōн сербохорватська
mason словенська
masón словенська
franc-maçon «тс.» (букв. «вільний каменяр») французька
mason чеська
франкмасо́н «тс.» ?
free «вільний» ?
mason «каменяр» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України