МАСИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ма́са «речовина, матерія, з якої складається предмет; кількість речовини даного тіла; безформна речовина; суміш; велика кількість»
запозичення з західноєвропейських мов;
нім. Másse, фр. masse «тс.» походять від лат. massa «брила, клубок», що зводиться до гр. μάζα «тісто», утвореного від μάσσω «мну, мішу», спорідненого з псл. mazati, укр. ма́зати;
р. ма́сса, бр. болг. м. ма́са, п. ч. слц. вл. masa, слн. mása, схв. мàса, мȁса;
Фонетичні та словотвірні варіанти
масови́к
масо́вка
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ма́са | білоруська |
ма́са | болгарська |
masa | верхньолужицька |
μάζα «тісто» | грецька |
massa «брила, клубок» | латинська |
ма́са | македонська |
Másse | німецька |
masa | польська |
mazati | праслов’янська |
ма́сса | російська |
мàса | сербохорватська |
masa | словацька |
mása | словенська |
ма́зати | українська |
мȁса | українська |
masse «тс.» | французька |
masa | чеська |
μάσσω «мну, мішу» | ? |
маса́ж
фр. massage пов’язане з masser «розтирати», що походить від ар. mássa «сприймати, дотикатися», спорідненого з гебр. māšáš «тс.», miššēš «сприймати через щось», ак. mašāšu «мазати; поширювати» (практику масажування запозичено до Європи зі Сходу);
пов’язання з ма́са (Holub – Lyer 304) необґрунтоване;
запозичення з французької мови;
р. масса́ж, бр. болг. маса́ж, п. masaż, ч. слц. masáž, вл. нл. слн. masaža, м. схв. масáжа;
Фонетичні та словотвірні варіанти
масажи́ст
масажува́ти
масува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
mašāšu «мазати; поширювати» (практику масажування запозичено до Європи зі Сходу) | аккадська |
mássa «сприймати, дотикатися» | арабська |
маса́ж | білоруська |
маса́ж | болгарська |
masaža | верхньолужицька |
māšáš «тс.» | гебрайська |
масáжа | македонська |
masaža | нижньолужицька |
masaż | польська |
масса́ж | російська |
масáжа | сербохорватська |
masáž | словацька |
masaža | словенська |
massage пов'язане з masser «розтирати» | французька |
masáž | чеська |
miššēš «сприймати через щось» | ? |
ма́са | ? |
масама́ри «частування під час весілля»
запозичення з молдавської мови;
молд. маса маре «званий обід» (букв. «великий стіл») (як і рум. masa mare «тс.») складається з іменника ма́са (рум. mása) «стіл», що походить від лат. mensa, яке загальноприйнятої етимології не має, та ма́ре (рум. máre) «великий», що зводиться до лат. mās, maris «чоловічий; потужний, могутній», так само з неясною етимологією;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
mensa | латинська |
mās | латинська |
маса «званий обід» (букв. «великий стіл») | молдавська |
маре «званий обід» (букв. «великий стіл») | молдавська |
ма́са «стіл» (рум. mása) | ? |
ма́ре «великий» (рум. máre) | ? |
maris «чоловічий; потужний, могутній» | ? |
кашка́ра «рододендрон, Rhododendron hirsutum L.» (бот.)
запозичення з російської мови;
р. [кашкара́] «рододендрон золотистий», [кашкаря́] «тс.» етимологічно неясне;
зіставляється (Шипова 176) з тюрк. мас «пʼяний» і курай «трава»;
пор. інші назви рододендрона золотистого: р. [пьяни́чник, пьяная трава];
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кашкара́ «рододендрон золотистий» | російська |
кашкаря́ «тс.» | російська |
пьяни́чник | російська |
пьяная трава | російська |
мас «пʼяний» | тюркські |
курай «трава» | тюркські |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України