МАСИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ма́са «речовина, матерія, з якої складається предмет; кількість речовини даного тіла; безформна речовина; суміш; велика кількість»

запозичення з західноєвропейських мов;
нім. Másse, фр. masse «тс.» походять від лат. massa «брила, клубок», що зводиться до гр. μάζα «тісто», утвореного від μάσσω «мну, мішу», спорідненого з псл. mazati, укр. ма́зати;
р. ма́сса, бр. болг. м. ма́са, п. ч. слц. вл. masa, слн. mása, схв. мàса, мȁса;
Фонетичні та словотвірні варіанти

масови́к
масо́вка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ма́са білоруська
ма́са болгарська
masa верхньолужицька
μάζα «тісто» грецька
massa «брила, клубок» латинська
ма́са македонська
Másse німецька
masa польська
mazati праслов’янська
ма́сса російська
мàса сербохорватська
masa словацька
mása словенська
ма́зати українська
мȁса українська
masse «тс.» французька
masa чеська
μάσσω «мну, мішу» ?

маса́ж

фр. massage пов’язане з masser «розтирати», що походить від ар. mássa «сприймати, дотикатися», спорідненого з гебр. māšáš «тс.», miššēš «сприймати через щось», ак. mašāšu «мазати; поширювати» (практику масажування запозичено до Європи зі Сходу);
пов’язання з ма́са (Holub – Lyer 304) необґрунтоване;
запозичення з французької мови;
р. масса́ж, бр. болг. маса́ж, п. masaż, ч. слц. masáž, вл. нл. слн. masaža, м. схв. масáжа;
Фонетичні та словотвірні варіанти

масажи́ст
масажува́ти
масува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
mašāšu «мазати; поширювати» (практику масажування запозичено до Європи зі Сходу) аккадська
mássa «сприймати, дотикатися» арабська
маса́ж білоруська
маса́ж болгарська
masaža верхньолужицька
māšáš «тс.» гебрайська
масáжа македонська
masaža нижньолужицька
masaż польська
масса́ж російська
масáжа сербохорватська
masáž словацька
masaža словенська
massage пов'язане з masser «розтирати» французька
masáž чеська
miššēš «сприймати через щось» ?
ма́са ?

масама́ри «частування під час весілля»

запозичення з молдавської мови;
молд. маса маре «званий обід» (букв. «великий стіл») (як і рум. masa mare «тс.») складається з іменника ма́са (рум. mása) «стіл», що походить від лат. mensa, яке загальноприйнятої етимології не має, та ма́ре (рум. máre) «великий», що зводиться до лат. mās, maris «чоловічий; потужний, могутній», так само з неясною етимологією;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
mensa латинська
mās латинська
маса «званий обід» (букв. «великий стіл») молдавська
маре «званий обід» (букв. «великий стіл») молдавська
ма́са «стіл» (рум. mása) ?
ма́ре «великий» (рум. máre) ?
maris «чоловічий; потужний, могутній» ?

кашка́ра «рододендрон, Rhododendron hirsutum L.» (бот.)

запозичення з російської мови;
р. [кашкара́] «рододендрон золотистий», [кашкаря́] «тс.» етимологічно неясне;
зіставляється (Шипова 176) з тюрк. мас «пʼяний» і курай «трава»;
пор. інші назви рододендрона золотистого: р. [пьяни́чник, пьяная трава];
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кашкара́ «рододендрон золотистий» російська
кашкаря́ «тс.» російська
пьяни́чник російська
пьяная трава російська
мас «пʼяний» тюркські
курай «трава» тюркські
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України