МАРУДНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

мару́да «людина, що все робить повільно; [той, хто хмуриться Корз]»

запозичення з польської мови;
п. maruda «тс.» пов’язується з нім. marode «втомлений, виснажений», що походить від фр. ст. maraud «негідник, босяк», з яким пов’язане укр. мароде́р;
р. [мару́да] «людина, що все робить повільно», бр. мару́да «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мару́дити «робити щось довго, поволі; мучити, нудити; вередувати; капризувати, плакати»
мару́дний «клопітливий, нудний; [неохайний, гидкий МСБГ]»
мару́дник «маруда»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мару́да «тс.» білоруська
marode «втомлений, виснажений» німецька
maruda «тс.» польська
мару́да «людина, що все робить повільно» російська
мароде́р українська
maraud «негідник, босяк» французька
maraud «негідник, босяк» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України