МАРНО — ЕТИМОЛОГІЯ
марнотра́вити «розтринькувати»
запозичення з польської мови;
п. marnotrawić утворене з слів marno, що відповідає укр. ма́рно, і trawić «розтрачувати», спорідненого з укр. трави́ти;
бр. марнатра́віць;
Фонетичні та словотвірні варіанти
марнотра́в
марнотра́вець
марнотра́вник
марнотра́вство
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| марнатра́віць | білоруська |
| marnotrawić | польська |
| ма́рно | українська |
| трави́ти | українська |
| trawić «розтрачувати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України