МАРЛЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ма́рля
запозичення з французької мови;
фр. marli «марля, серпанок», очевидно, походить від давнішого *merlis «сорт вовняної тканини», пов’язаного з фр. ст. merlé, meslé «змішаний, різний, строкатий», яке через нар.-лат. misculare «мішати» зводиться до лат. misceo «мішаю», спорідненого з двн. miscan «мішати», нвн. mischen, лит. maišýti «тс.», псл. měsiti, měšati, укр. міси́ти, міша́ти;
р. бр. болг. ма́рля, п. marla, схв. марли;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ма́рля | білоруська |
ма́рля | болгарська |
miscan «мішати» | давньоверхньонімецька |
misceo «мішаю» | латинська |
maišýti «тс.» | литовська |
misculare «мішати» | народнолатинська |
mischen | нововерхньонімецька |
marla | польська |
měsiti | праслов’янська |
ма́рля | російська |
марли | сербохорватська |
міси́ти | українська |
marli «марля, серпанок» | французька |
merlé | французька |
*merlis «сорт вовняної тканини» | ? |
merlé | ? |
meslé «змішаний, різний, строкатий» | ? |
měšati | ? |
міша́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України