МАР'Я — ЕТИМОЛОГІЯ

мар'я «братки (фіалка триколірна), Viola tricolor L.» (бот.)

результат скорочення назви [Іван та Мар’я] «тс.», очевидно, запозиченої з російської мови;
р. Иван-да-Марья утворено з особових імен Ива́н та Ма́рья (пор. укр. брат із сестро́ю, брат та сестра́, р. брат с сестро́ю, бр. братсястра «тс.»);
аналогічні польські та російські ботанічні назви різних рослин (п. marja, р. [ма́рья]) пов’язані з цим же іменем, але вмотивовані інакше;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Иван-да-Марья (пор. укр. брат із сестро́ю, брат та сестра́, р. брат с сестро́ю, бр. братсястра «тс.») російська
Ива́н (пор. укр. брат із сестро́ю, брат та сестра́, р. брат с сестро́ю, бр. братсястра «тс.») російська
Ма́рья (пор. укр. брат із сестро́ю, брат та сестра́, р. брат с сестро́ю, бр. братсястра «тс.») російська
Іван «тс.» ?
та «тс.» ?
Мар'я «тс.» ?

Марі́я (жіноче ім’я)

через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. Μαρία ‹ Μαριάμ походить від арам. Maryam, спорідненого з гебр. Miryam;
р. болг. Мари́я, бр. Мары́я, др. Мария, п. Maria, Marja, ч. Marie, слц. Mária, вл. нл. Marija, полаб. Morája, м. Мариjа, схв. Мàриjа, слн. Marija, стсл. Марига;
Фонетичні та словотвірні варіанти

М «владушаа, или г(оспо)жа ... поднесенаа, аб(о) горкости море, або мѵрра» (а)рі́я или Мариа́м (1627)
Маню́ня
Маню́ра
Маню́ся
Маню́та
Ма́ня
Маня́ша
Ма́р'я
Мара́ня
Маричка
Мари́ша
Марі́йка
Марі́ка
Марі́чка
Марі́я (1401)
Ма́рка
Мару́на
Марунджа́
Ма́ру́ня
Маруси́на
Мару́ся
Мару́шка
Маря
Ма́ся
Ма́ша
Му́нька
Му́ра
Му́ся
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Maryam арамейська
Мары́я білоруська
Мари́я болгарська
Marija верхньолужицька
Miryam гебрайська
Μαρία грецька
Мария давньоруська
Мариjа македонська
Marija нижньолужицька
Morája полабська
Maria польська
Мари́я російська
Мàриjа сербохорватська
Mária словацька
Marija словенська
Мари старослов’янська
Marie чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України