МАНЯЧИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
маня́к «примара, привид; опудало; дуже виснажена людина Па; малюнок Л; дурень МСБГ»
пов’язане з мани́ти «вводити в оману»;
деякі похідні (напр., маня́чи́ти «майоріти, мерехтіти») зазнали семантичного зближення з ма́яти, мая́чити;
р. [манья́к] «примара, привид», [манья́чить] «мигтіти; метушитися», п. [maniak] «опудало для принаджування тетеруків»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ма́нія
«привид СУМ; злий дух Ж»
маня́ка
«опудало; примара»
манячий
«той, що видніється в далині»
маня́чи́ти
«виднітися; стовбичити; майоріти»
манячі́ти
«тс.»
манячли́вий
приманя́чи́тися
«привидітися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| maniak «опудало для принаджування тетеруків» | польська |
| манья́к «примара, привид» | російська |
| манья́чить «мигтіти; метушитися» | українська |
| мани́ти «вводити в оману» | ? |
| ма́яти | ? |
| мая́чити | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України