МАНТІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ма́нтія «довгий широкий одяг у вигляді плаща; (зоол.) складка шкіри на тілі деяких безхребетних; (геол.) оболонка земної кулі між корою та ядром»
запозичення з середньогрецької мови;
сгр. μάντιον «плащ», походить від пізньолат. mantum «тс.», що виникло з лат. mantellum «покривало, плащ»;
р. болг. ма́нтия, бр. ма́нтыя, др. мантия (одяг), п. mantja, слц. mantia, м. мантија, схв. мàнтија;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ма́нтыя | білоруська |
| ма́нтия | болгарська |
| мантия (одяг) | давньоруська |
| mantellum «покривало, плащ» | латинська |
| мантија | македонська |
| mantum «тс.» | пізньолатинська |
| mantja | польська |
| ма́нтия | російська |
| мàнтија | сербохорватська |
| μάντιον «плащ» | середньогрецька |
| mantia | словацька |
манти́ти «видурювати, випрошувати»
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з лат. mantica «дорожня торба» (пор. п. ст. mantyka «жебрацька торба»), mantellum «покривало, скатертина»;
р. [манти́ть] «здаватися; бути привабливим», [манту́лить] «бути лизоблюдом», [манту́лы] «ласощі», бр. манта́чыць «тратити, розтринькувати», [манту́лы] «похоронний обід; частування; легке життя», [манту́лиць] «прикидатися бідним», п. [mantuły] «вид печива», слц. [obmantať] «обдурити», [umantať] «заворожити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
манта́
«дурисвіт, шахрай, шахрайство Ж; блукання в лісі О»
манта́р
«шахрай»
манта́ч
«дурисвіт Ж; прохач (про циган) Корз»
манта́чити
«обдурювати, ошукувати Ж; тратити, розтринькувати»
манти́вий
«брехливий, неправдивий»
манти́лити
«тс.»
мантило
манти́тися
«плестися (уві сні)»
мантій
манті́йство
«ошуканство»
манту́ла
«поминальний обід; милостиня на такому обіді»
манту́ли
«подачки; кукурудзяні пироги з сиром»
манту́лити
«видурювати подачку»
манту́лки
«ласощі; дрібний крам»
мантяни́к
«шахрай»
мантяр
«тс.»
ми́нту́с
«шматок хліба, одержаний жебраком Г, Ж; подачка жебракові; залишки їжі, що дають жебракові»
ми́нтуси
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| манта́чыць «тратити, розтринькувати» | білоруська |
| mantica «дорожня торба» (пор. п. ст. mantyka «жебрацька торба») | латинська |
| mantuły «вид печива» | польська |
| манти́ть «здаватися; бути привабливим» | російська |
| obmantať «обдурити» | словацька |
| манту́лить «бути лизоблюдом» | українська |
| манту́лы «ласощі» | українська |
| манту́лы «похоронний обід; частування; легке життя» | українська |
| манту́лиць «прикидатися бідним» | українська |
| umantať «заворожити» | українська |
| mantellum «покривало, скатертина» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України