МАНТО — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
манто́ «жіноче широке пальто»
фр. manteau «плащ, пальто, манто, шинель» походить від лат. mantellum «покривало, плащ»;
запозичення з французької мови;
р. бр. болг. манто́, п. ч. manto, схв. мàнто;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
манто́ | білоруська |
манто́ | болгарська |
mantellum «покривало, плащ» | латинська |
manto | польська |
манто́ | російська |
мàнто | сербохорватська |
manteau «плащ, пальто, манто, шинель» | французька |
manto | чеська |
ма́нта «плащ»
запозичення з молдавської і румунської мов;
молд. ма́нтэ (рум. mántă) «плащ, шинель» походить, очевидно, від фр. mante «довга жіноча накидка», яке зводиться до лат. manta «плащ»;
р. [манта] «молдавський верхній одяг з довгим коміром» (з укр.?), п. manta «плащ», болг. [ма́нта] «ватник»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
манта
«бурка, пальто; шинель»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ма́нта «ватник» | болгарська |
manta «плащ» | латинська |
ма́нтэ «плащ, шинель» (рум. mántă) | молдавська |
manta «плащ» | польська |
манта «молдавський верхній одяг з довгим коміром» (з укр.?) | російська |
mante «довга жіноча накидка» | французька |
манти́ти «видурювати, випрошувати»
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з лат. mantica «дорожня торба» (пор. п. ст. mantyka «жебрацька торба»), mantellum «покривало, скатертина»;
р. [манти́ть] «здаватися; бути привабливим», [манту́лить] «бути лизоблюдом», [манту́лы] «ласощі», бр. манта́чыць «тратити, розтринькувати», [манту́лы] «похоронний обід; частування; легке життя», [манту́лиць] «прикидатися бідним», п. [mantuły] «вид печива», слц. [obmantať] «обдурити», [umantať] «заворожити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
манта́
«дурисвіт, шахрай, шахрайство Ж; блукання в лісі О»
манта́р
«шахрай»
манта́ч
«дурисвіт Ж; прохач (про циган) Корз»
манта́чити
«обдурювати, ошукувати Ж; тратити, розтринькувати»
манти́вий
«брехливий, неправдивий»
манти́лити
«тс.»
мантило
манти́тися
«плестися (уві сні)»
мантій
манті́йство
«ошуканство»
манту́ла
«поминальний обід; милостиня на такому обіді»
манту́ли
«подачки; кукурудзяні пироги з сиром»
манту́лити
«видурювати подачку»
манту́лки
«ласощі; дрібний крам»
мантяни́к
«шахрай»
мантяр
«тс.»
ми́нту́с
«шматок хліба, одержаний жебраком Г, Ж; подачка жебракові; залишки їжі, що дають жебракові»
ми́нтуси
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
манта́чыць «тратити, розтринькувати» | білоруська |
mantica «дорожня торба» (пор. п. ст. mantyka «жебрацька торба») | латинська |
mantuły «вид печива» | польська |
манти́ть «здаватися; бути привабливим» | російська |
obmantať «обдурити» | словацька |
манту́лить «бути лизоблюдом» | українська |
манту́лы «ласощі» | українська |
манту́лы «похоронний обід; частування; легке життя» | українська |
манту́лиць «прикидатися бідним» | українська |
umantať «заворожити» | українська |
mantellum «покривало, скатертина» | ? |
монта́ва «чоловіча свита з капою на голову»
запозичення з молдавської мови;
молд. манта́ (рум. mantá) «шинель; широка накидка, плащ» виводиться від п. manta (СДЕЛМ 248) або, більш переконливо, від фр. manteau «плащ, пальто, шинель» (DLRM 478);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
манта́ «шинель; широка накидка, плащ» (рум. mantá) | молдавська |
manta | польська |
manteau «плащ, пальто, шинель» | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України