МАНАТТЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

мана́тки «пожитки» (мн.)

запозичене в давньоруську мову з грецької;
сгр. μαντίον, μάντιον «плащ» походить з лат. mantum «тс.», утвореного від mantellum «покривало, плащ»;
п. manatki пов’язується також з іт. manata «сніп, пригорщ», спорідненим з лат. manus «рука» (КЭСРЯ 254; Brückner 321; Sł. wyr. obcych 413);
р. мана́тки «речі, пожитки», [манатьё] «старий одяг, ганчір’я», [мана́ты] «речі, пожитки», [манатья́] (застар.) «поношений одяг», [мана́тя] «білизна», бр. мана́ткі «тс.», др. манатия «мантія», манотия, манотъка, манътка «тс.», п. manatki «пожитки, майно» (з укр.?);
Фонетичні та словотвірні варіанти

мана́тка «хустка; поганий одяг»
мана́ття «пожитки; старий одяг»
мани́ття «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мана́ткі «тс.» білоруська
манатия «мантія» давньоруська
manata «сніп, пригорщ» італійська
mantum «тс.» латинська
manus «рука» латинська
manatki польська
manatki «пожитки, майно» (з укр.?) польська
мана́тки «речі, пожитки» російська
μαντίον середньогрецька
манатьё «старий одяг, ганчір’я» українська
мана́ты «речі, пожитки» українська
манатья́ «поношений одяг» (застар.) українська
мана́тя «білизна» українська
манотия українська
манотъка українська
манътка «тс.» українська
μάντιον «плащ» ?
mantellum «покривало, плащ» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України