МАЛИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
мали́й
менш обґрунтоване зіставлення (Meillet MSL 9, 146) з гр. μώλυς «ослаблений, виснажений»;
псл. malъ;
споріднене з лат. malus «поганий, нікчемний» (‹«малий, недостатній»), гот. smals «малий», двн. smal «тс.», нвн. schmal «вузький, тонкий, худий», дангл. smœl «малий, дрібний», англ. small «тс.», гр. μήλον «дрібна худоба, вівці», дірл. mil «тварина»;
іє. *mōl-/mēlo- «малий», з яким іноді пов’язується також псл. *molti «молоти», укр. моло́ти;
р. ма́лый, бр. малы́, др. малыи, п. вл. нл. mały, ч. слц. malý, полаб. molĕ, болг. ма́лък, м. мал, схв. мȃлӣ, слн. máli, стсл. малъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бе́змаль
«замалим»
замали́й
замали́м
зама́ло
зама́лом
зма́лечку
зма́лку
зма́лу
мал
мале́зний
малене́цький
мале́нечкий
мале́нький
мале́ньство
«дитинство, [малятко]»
маленя́
«маля»
маленя́тко
мале́сенький
мале́сечкий
ма́леч
мале́ча
мале́чий
ма́лечко
«ледве; небагато»
мали́зна
«невелика кількість; дрібниця»
мали́ти
«применшувати, зменшувати»
мали́тися
«поводитися, як дитина»
мали́шко
«малятко»
ма́лі́г
«ягнята; курчата»
(маліч?)
малі́сінький
ма́лість
«малий розмір; дитинство»
малі́ти
ма́ліч
«дрібнота»
ма́ло
малува́тий
малува́то
ма́ль
«молодняк овець»
мальва́
«дрібна риба»
мальга́
малька́
«тс.»
мальо́к
ма́льство
«дитинство»
малюк
малю́сенький
малю́сінький
малю́ство
«абищиця, дрібниця»
малю́та
«малюк, карлик»
малю́х
«малий чоловік»
малю́хний
малю́цький
малю́чкий
маля́
маля́вка
маля́тко
мане́нький
мане́сенький
мані́сінький
маню́ній
манюпу́ній
манюпу́сінький
маню́сінький
ма́сінький
масю́ненький
масюпу́ній
масю́сенький
масю́сінький
на́ма́лі
«обмаль»
на́маль
«тс.»
нео́маль
«майже»
обма́лкувато
«тс.»
о́бма́ль
о́малі
«обмаль»
о́маль
пома́ле́ньки
«помалу»
помале́ньку
помале́сеньку
помали́
«трохи, повільно»
по́малий
«малуватий Г; занадто малий Нед»
помали́ти
«применшити; зшити меншим за мірку»
пома́лу
пома́льше
«повільніше»
помалю́сіньку
помалю́х
«повільний чоловік»
примали́й
«замалий»
умалити
умалькува́ти
«зменшити»
умаляти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| small «тс.» | англійська |
| малы́ | білоруська |
| ма́лък | болгарська |
| mały | верхньолужицька |
| smals «малий» | готська |
| μώλυς «ослаблений, виснажений» | грецька |
| μήλον «дрібна худоба, вівці» | грецька |
| smœl «малий, дрібний» | давньоанглійська |
| smal «тс.» | давньоверхньонімецька |
| mil «тварина» | давньоірландська |
| малыи | давньоруська |
| *mōl-/mēlo- «малий» | індоєвропейська |
| malus «поганий, нікчемний» (‹«малий, недостатній») | латинська |
| мал | македонська |
| mały | нижньолужицька |
| schmal «вузький, тонкий, худий» | нововерхньонімецька |
| molĕ | полабська |
| mały | польська |
| malъ | праслов’янська |
| *molti «молоти» | праслов’янська |
| ма́лый | російська |
| мȃлӣ | сербохорватська |
| malý | словацька |
| máli | словенська |
| малъ | старослов’янська |
| моло́ти | українська |
| malý | чеська |
мала́ (вигук, яким звертаються до кобили або корови)
пов’язане з мали́й (початково як звертання до телят, поросят тощо);
р. [мале́хамале́ха, мале́шка-мале́шка] «тс.», [ма́лима́ли] (вигук, яким прикликають овець, телят, а також кіз, курей, гусей), [ма́ляма́ля] (вигук, яким прикликають овець), [маля́нки-маля́нки] «тс.», п. mal-malmal (вигук, яким прикликають свиней і поросят), [mali, maluś, malusi, maluśki, maluty, malmalski, malu malusie] «тс.», схв. мàлӣнка (кличка корови), мàлӣнча (кличка вівці);
Фонетичні та словотвірні варіанти
мала́-мала́
(вигук, яким прикликають корів)
мальо́сь-мальо́сь
«вигук, яким кличуть свиней»
мленька́-мленька́
(Me)
мли́нька-мли́нька
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mal-malmal (вигук, яким прикликають свиней і поросят) | польська |
| мале́хамале́ха | російська |
| мàлӣнка (кличка корови) | сербохорватська |
| мале́шка-мале́шка «тс.» | українська |
| ма́лима́ли (вигук, яким прикликають овець, телят, а також кіз, курей, гусей) | українська |
| ма́ляма́ля (вигук, яким прикликають овець) | українська |
| маля́нки-маля́нки «тс.» | українська |
| mali «тс.» | українська |
| maluś «тс.» | українська |
| malusi «тс.» | українська |
| maluśki «тс.» | українська |
| maluty «тс.» | українська |
| malmalski «тс.» | українська |
| malu malusie «тс.» | українська |
| мàлӣнча (кличка вівці) | українська |
| мали́й (початково як звертання до телят, поросят тощо) | ? |
ма́вка «казкова лісова істота; русалка»
результати видозміни деетимологізованої форми на́вка «мавка», зближеної з основами мали́й, [ма́вкати] «нявкати» та ін;
р. [ма́вка] «(за забобонними уявленнями) душа дівчини, що померла до хрещення», п. [mawka] «мавка», [mauka, miawka] «тс.» (з укр.), слн. [mavje] «душі нехрещених дітей»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мавки́
«душі нехрещених дітей»
ма́вок
«дитина мавки»
ма́вський
(у виразі м. великдень «день поминання померлих»)
ма́йка
«гірська русалка; мавка»
ма́лка
«тс.»
ма́явка
«мавка»
мявки
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mawka «мавка» | польська |
| mauka «тс.» (з укр.) | польська |
| miawka «тс.» (з укр.) | польська |
| ма́вка «(за забобонними уявленнями) душа дівчини, що померла до хрещення» | російська |
| mavje «душі нехрещених дітей» | словенська |
| на́вка «мавка» | українська |
| мали́й | українська |
| ма́вкати «нявкати» | українська |
мали́к «задня частина шиї; горб, наріст О»
не зовсім ясне;
очевидно, результат видозміни деетимологізованого слова [гамали́к] «карк», зближеного з мали́й (пор. [мали́к] «карлик, горбань», вл. malk «карлик», схв. мàлик, мáлик «тс.; диявол», слн. malìk «мара, потвора»);
п. malik «одна з хвороб коней і волів (підшкірні гулі на шиї і лобі); кінь, хворий на цю хворобу» (з укр.), malikowaty «з запалим хребтом» (про коня);
Фонетичні та словотвірні варіанти
малигува́тий
«тс.»
маликува́тий
«з увігнутою спиною»
(про тварин)
малю́к
«ямка між лопатками під гривою коня; одна з хвороб коней; старий кінь»
маню́к
«кінь з увігнутою спиною»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| malik «одна з хвороб коней і волів (підшкірні гулі на шиї і лобі); кінь, хворий на цю хворобу»«з запалим хребтом» (з укр.), malikowaty (про коня) | польська |
| гамали́к «карк» | ? |
| мали́й (пор. [мали́к] «карлик, горбань», вл. malk «карлик», схв. мàлик, мáлик «тс.; диявол», слн. malìk «мара, потвора») | ? |
мали́но́вий (у виразі м. дзвін «дзвін приємного, м’якого тембру»)
пов’язане з мали́й, [маль] «молодняк овець»;
первісне значення «властивий дзвіночкам, що їх вішають на шию вівцям»;
пізніше зазнало зближення з мали́на за ознакою приємності;
р. мали́новый, бр. малі́навы «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| малі́навы «тс.» | білоруська |
| мали́новый | російська |
| мали́й | ? |
| маль «молодняк овець» | ? |
| значення «властивий дзвіночкам, що їх вішають на шию вівцям» | ? |
| мали́на | ? |
малі́ґна «лихоманка з маренням»
лат. maligna (febris) «злісна (гарячка)» є формою жін. р. складного прикметника malignus «згубний, лихий», утвореного з основ прикметника malus «поганий, підступний», очевидно, спорідненого з двн. днн. smals «малий», псл. malь, укр. мали́й, та дієслова gigno «народжую» (лат. ст. genō «тс.»), пов’язаного з genus «походження, рід, плем’я»;
через посередництво польської мови запозичено з латинської;
п. maligna «тс.», ч. maligní «згубний, небезпечний для здоров’я і життя», слц. maligny, схв. мàлūган «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
малі́ґра
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| smals «малий» | давньоверхньонімецька |
| smals «малий» | давньонижньонімецька |
| maligna «злісна (гарячка)» (febris) | латинська |
| maligna «тс.» | польська |
| malь | праслов’янська |
| malignus «згубний, лихий» | російська |
| мàлūган «тс.» | сербохорватська |
| maligny | словацька |
| мали́й | українська |
| maligní «згубний, небезпечний для здоров’я і життя» | чеська |
| malignus «згубний, лихий» | ? |
| malus «поганий, підступний» | ? |
| gigno «народжую» (лат. ст. genō «тс.») | ? |
| genus «походження, рід, плем’я» | ? |
малявка «гірчак, Rhodeus sericeus amarus Bloch» (іхт.)
похідне утворення від мали́й;
назва зумовлена невеликим розміром тіла гірчака (завдовжки не більше 8,5 см.);
р. бр. [малявка] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| малявка «тс.» | білоруська |
| мали́й | ? |
| малявка «тс.» | ? |
махі́тка «невеличкий горщик»
нерегулярне афективне утворення, пов’язане з прикметником мали́й, р. ма́хонький, бр. [ма́ханькій];
р. [ма́хо́тка] «невелика глиняна посудина; щось мале», бр. [махо́тка] «невеличкий горщик; макітра»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ма́ханькій | білоруська |
| махо́тка «невеличкий горщик; макітра» | білоруська |
| ма́хонький | російська |
| ма́хо́тка «невелика глиняна посудина; щось мале» | російська |
| мали́й | ? |
маце́нький «маленький»
афективні утворення, паралельні до ма́сінький, масю́ненький, масюпу́ній і т. д., пов’язані з мали́й, частково, можливо, зумовлені впливом польської мови;
р. [мацу́пенький] «маленький», [мацю́пенький], п. [maciuci, maciucińki, maciuleńki, maciupasieńki, maciupci, maciupeniczki, maciupeńki, maciupki, maciupuleńki, maciupulki, maciuśki, maciutki] «тс.», болг. ма́цко «мало», схв. [мàцукан] «маленький»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мац'і́цький
маценя́
«маленьке горня»
маці́ненький
мацінча́
«тс.»
маці́нький
маці́пкий
маці́понький
«малесенький, дрібнесенький»
маць
«усе маленьке»
(зб.)
мацьо́нький
«тс.»
мацьо́па
«маленька людина, карлик»
мацьо́пкий
мацю́нький
мацю́пе́нький
мацю́пінький
мацю́пкий
мацюпо́нький
мацюпо́ський
мацюпо́цький
мацюпу́ній
мацюпу́сінький
«тс.»
мацю́сі́нький
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ма́цко «мало» | болгарська |
| maciuci «тс.» | польська |
| maciucińki «тс.» | польська |
| maciuleńki «тс.» | польська |
| maciupasieńki «тс.» | польська |
| maciupci «тс.» | польська |
| maciupeniczki «тс.» | польська |
| maciupeńki «тс.» | польська |
| maciupki «тс.» | польська |
| maciupuleńki «тс.» | польська |
| maciupulki «тс.» | польська |
| maciuśki «тс.» | польська |
| maciutki «тс.» | польська |
| мацу́пенький «маленький» | російська |
| мàцукан «маленький» | сербохорватська |
| мацю́пенький | українська |
| ма́сінький | ? |
| масю́ненький | ? |
| масюпу́ній | ? |
| мали́й | ? |
му́ній «малий» (дит.)
афективне утворення, що виникло в дитячій мові на основі прикметника мали́й (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мали́й | ? |
цю́ник «вівсянка очеретяна, Emberiza schoeniclus L.» (орн.)
утворене внаслідок скорочення мацю́ник, експресивної форми прикметника мали́й, з огляду на малі розміри пташки;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мацю́ник | ? |
| мали́й | ? |
цю́ник «маленька срібна викопна монета»
виникло внаслідок скорочення (відпадіння початкового складу ма-) з мацю́ник, експресивного утворення від мали́й;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мацю́ник | ? |
| мали́й | ? |
ма́нька «худобина»
не зовсім ясне;
очевидно, виникло на основі зменшувальнопестливого звертання до корови, пов’язаного з мала́ (мали́й), мале́нька;
р. [ма́ня-ма́ня] «вигук, яким підкликають овець», [мань-мань] «вигук, яким підкликають корів», [маньки-маньки] «вигук, яким підкликають кіз»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мань-мань
«вигук для підкликання корів і телят»
маню́-маню́
«вигук, яким кличуть теля»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ма́ня-ма́ня «вигук, яким підкликають овець» | російська |
| мань-мань «вигук, яким підкликають корів» | українська |
| маньки-маньки «вигук, яким підкликають кіз» | українська |
| мала́ (мали́й) | ? |
| мале́нька | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України