МАЙКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ма́йка «літня трикотажна сорочка»
іт. maglia «майка, футболка» пов’язується з фр. maille «петля, вічко сіті, мереживо», maillot «трико акробата, майка», що походить від прізвища трикотажника Паризької опери Maillot;
припускається також запозичення з італійської мови (Kiss St. sl. 1 – 2, 148 – 149);
р. ма́йка пов’язується з назвою місяця май (Фасмер – Трубачев II 559);
запозичення з російської мови;
не виключається й походження з того ж джерела, з якого походить [ма́йтки] «панталони», – гол. maat «матрос», maatje «матроські штани» (Трубачев ВЯ 1960/3, 64);
р. бр. ма́йка, вл. заст. maja (majka) «оторочена сукня; дитячий фартушок», схв. мȁjица «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ма́йка | білоруська |
| maja «оторочена сукня; дитячий фартушок» (majka) | верхньолужицька |
| maat «матрос» | голландська |
| maglia «майка, футболка» | італійська |
| ма́йка | російська |
| май | російська |
| ма́йка | російська |
| мȁjица «тс.» | сербохорватська |
| maille «петля, вічко сіті, мереживо» | французька |
| maillot «трико акробата, майка» | ? |
| ма́йтки «панталони» | ? |
| maatje «матроські штани» | ? |
| maja «оторочена сукня; дитячий фартушок» (majka) | ? |
ма́йка «весняний безкрилий жук родини наривникових, Meloë; шпанська мушка, Lytta vesicatoria L.; [чорний жук в салі; жук-кузька хлібний, Anisoplia austriaca Hbst. Дейн; жукрогач, Lucanus cervus L. Л]» (ент.)
назви пов’язані з найменуванням місяця май «травень» (час інтенсивного виведення комах);
р. ма́йка «Meloë proscarabaeus Lent.», бр. ма́йка «тс.», [маёўка] «хрущ», п. ч. majka, слц. májka «Meloë proscarabaeus Lent.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
майо́вка
«майка звичайна, Meloë proscarabaeus; бронзівка смердюча, Oxythyrea funesta Poda»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ма́йка «тс.» | білоруська |
| majka | польська |
| ма́йка «Meloë proscarabaeus Lent.» | російська |
| májka «Meloë proscarabaeus Lent.» | словацька |
| маёўка «хрущ» | українська |
| majka | чеська |
| май «травень» (час інтенсивного виведення комах) | ? |
зма́йки (у виразах з. кого взяти, зайти «до когось підступно підкрастися, хитро випитати»)
неясне;
можливо, пов’язане з ма́йка «шпанський жук» з огляду на його здатність викликати збудження;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ма́йка «шпанський жук» | ? |
змайо́віти «одуріти, очманіти»
поширений у народі вислів «наїстися майок» відбиває збуджену, бурхливу поведінку людини, схожу на стан божевілля;
раніше ці жуки використовувалися у медицині (й особливо широко в знахарстві) як збуджувальний або як зовнішній подразнювальний і відволікальний засіб при невралгіях;
пов’язане з ма́йка (ент.) «жук, Lytta vesicatoria»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ма́йка «жук, Lytta vesicatoria» (ент.) | ? |
ма́вка «казкова лісова істота; русалка»
результати видозміни деетимологізованої форми на́вка «мавка», зближеної з основами мали́й, [ма́вкати] «нявкати» та ін;
р. [ма́вка] «(за забобонними уявленнями) душа дівчини, що померла до хрещення», п. [mawka] «мавка», [mauka, miawka] «тс.» (з укр.), слн. [mavje] «душі нехрещених дітей»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мавки́
«душі нехрещених дітей»
ма́вок
«дитина мавки»
ма́вський
(у виразі м. великдень «день поминання померлих»)
ма́йка
«гірська русалка; мавка»
ма́лка
«тс.»
ма́явка
«мавка»
мявки
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mawka «мавка» | польська |
| mauka «тс.» (з укр.) | польська |
| miawka «тс.» (з укр.) | польська |
| ма́вка «(за забобонними уявленнями) душа дівчини, що померла до хрещення» | російська |
| mavje «душі нехрещених дітей» | словенська |
| на́вка «мавка» | українська |
| мали́й | українська |
| ма́вкати «нявкати» | українська |
ма́ї́вка «підвишень (гриб), Agaricus prunulus Scop. (Citopilus prunulus Quel.); гречка, Polygonum fagopyrum L.; конвалія звичайна, Convallaria majalis L.; черемха, Prunus padus L. Ж, Mak; сорт ранньої черешні МСБГ, Корз» (бот.)
похідні утворення від май «травень»;
назви зумовлені тим, що ці рослини сіються, сходять, цвітуть або дозрівають у травні;
п. [majówka] «конвалія», [majownik] «тс.», слц. [májik] «кульбаба», нл. majowki «травневі паростки»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
маїк
«кульбаба звичайна, Taraxacum officinale Wigg.»
май
«тс.»
майк
ма́йка
«кульбаба Mak;сорт ранньої картоплі МСБГ»
майо́вка
«рання черешня»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| majowki «травневі паростки» | нижньолужицька |
| majówka «конвалія» | польська |
| májik «кульбаба» | словацька |
| majownik «тс.» | українська |
| май «травень» | ? |
май «клечання, зелень, якою прикрашають хати на зелені свята»
припускається також зв’язок з назвою місяця май «травень» (Brückner 317 – 318);
розглядається як утворення від кореня *ma«хитатися, коливатися» в словах ма́яти, маха́ти (Горяев 200);
не зовсім ясне;
р. [май] «клечання», бр. [май] «зелень, якою прикрашають хати на зелені свята», п. maj «тс.», ч. máj(e) «ритуальне дерево, прикрашене квітами і стрічками», слц. máj «дерево, що ставиться перед вікном коханої», нл. maja «весняна берізка», схв. мȃј, мȁј «весняна квітка; зелень», слн. máj «ритуальне дерево, прикрашене квітами і стрічками»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
маї́ня
«клечання, зелень, якою квітчають хату на зелені свята; знаки в полі з гілок»
маї́ти
«заквітчувати зеленню»
майина́
«тс.; опудало»
майи́ти
«робити з гілок знаки в полі»
ма́йка
«букет на щойно поставленому зрубі хати; віха (знак)»
майни́й
«укритий листям»
майова́т
«гуляти»
маюва́ти
«вкриватися листям»
обма́ювати
«прикрашати зеленню»
розмай
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| май «зелень, якою прикрашають хати на зелені свята» | білоруська |
| maja «весняна берізка» | нижньолужицька |
| maj «тс.» | польська |
| май «клечання» | російська |
| мȃј | сербохорватська |
| máj «дерево, що ставиться перед вікном коханої» | словацька |
| máj «ритуальне дерево, прикрашене квітами і стрічками» | словенська |
| мȁј «весняна квітка; зелень» | українська |
| máj(e) «ритуальне дерево, прикрашене квітами і стрічками» | чеська |
| май «травень» | ? |
| ма́яти | ? |
| маха́ти | ? |
ма́нька «ліва рука»
запозичення з польської мови;
п. mańka заст.) «ліва рука», zażyć (zajść) kogo z mańki «обдурити», mańkut «лівша», [mańkat] «тс.», як і ч. mandák «тс.», походить від іт. manca «ліва рука», яке зводиться до лат. mancus «каліка; слабкий; неповний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
майґу́т
ма́йка
(у виразі [з майки кого заходити] «намагатися перехитрувати, обходити кружним шляхом»)
майку́т
«лівша»
майку́тник
мані́й
манька
«ліва (рука)»
(1627)
ма́нька
манько́
маньку́т
маньку́та
маньку́тник
маньода́р
«тс.»
маню́га
маню́р
маня́р
маня́ч
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| manca «ліва рука» | італійська |
| mancus «каліка; слабкий; неповний» | латинська |
| mańka «ліва рука» | польська |
| mandák «тс.» | чеська |
| mańki «обдурити» | ? |
| mańkut «лівша» | ? |
| mańkat «тс.» | ? |
ма́ти (іменник)
псл. mati, род. в. matere;
споріднене з лит. mótė (род. в. móters) «жінка, дружина», mótina «мати», лтс. mâte, прус. mūti, дісл. moðer, двн. muoter, нвн. Mutter, англ. mother, лат. māter, гр. μήτηρ, дінд. mātár-, ав. mátar-, вірм. mair, тох. A mācar, тох. В mācer «тс.»;
іє. * māter-, утворене за допомогою суфікса -ter- від кореня *ma-, що походить з дитячої мови;
;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бе́зматень
«рій бджіл без матки»
безма́терній
«який не має матері»
безма́тній
«який не має матки»
безма́ток
«тс.»
безма́точний
«ТС.»
ма́тер
матери́зна
«спадщина від матері; [батьківщина]»
матери́знений
матери́знина
«тс.»
ма́терин
матери́нки
«насінні коноплі»
матери́нство
матери́нський
матери́нщина
«спадщина після матері»
матери́тися
«матюкатися»
матеркува́ти
ма́терний
ма́терниця
ма́терні
(коноплі)
ма́терній
матерюва́ти
«бути весільною матір’ю»
матирщи́на
«тс.»
ма́тиця
«(анат.) матка; дика свиня; матка бджіл»
ма́тичний
ма́тінка
матінкува́ти
«часто говорити: ох, матінко»
матіно́йка
«мати»
(пестл.)
ма́тіно́чка
ма́тінчин
матінчи́ний
ма́тір
«тс.»
(заст.)
ма́тірка
«мати; коноплі з жіночими квітками»
матіркувати
«тс.»
ма́тірний
«зроблений з матірки»
матірни́ця
«тс.»
ма́тірниця
«конопля матірка»
ма́тірні
матірча́тий
матірча́ті
(коноплі)
ма́тірчин
матірщи́на
«матюк»
ма́тіхна
ма́тка
«мати; плідна самиця у тварин; бджола, що відкладає яйця; (анат.) uterus; [воскова жила; коноплі з жіночими квітками; (у дитячій грі) вожак О; хрещена мати; весільна мати]»
ма́тка
«велика мурашка у мурашнику»
ма́тки
«успіння богородиці»
(церк.)
маткови́й
«чоловік хрещеної матері»
ма́тковий
маткува́ти
«бути хрещеною матір’ю на весіллі або звіздинах»
ма́тохна
ма́точка
«(бот.) центральна частина квітки; [мати; хрещена мати]»
ма́точко́вий
ма́точний
ма́точник
«комірка у вулику для матки; пристосування, яким ловлять бджолину матку; приміщення для маток тварин; рослина, яку використовують для вирощування нових рослин, шкілка; [барліг; сітка для бджіл ЛПол]»
мату́ня
мату́сенька
мату́син
мату́ся
мату́хна
ма́тушник
«стадо дійних овець; лоза винограду, яку залишають на розплід»
матча́ний
«тс.»
ма́тчин
мать
«мати»
матю́к
матюка́ти
ма́тюнка
ма́тюрка
«коноплі з насінням»
праматери́нський
прама́ти
прама́тір
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mátar- | авестійська |
| mother | англійська |
| маці | білоруська |
| ма́йка | болгарська |
| ма́ти | болгарська |
| mać | верхньолужицька |
| maćeŕ | верхньолужицька |
| mair | вірменська |
| μήτηρ | грецька |
| muoter | давньоверхньонімецька |
| mātár- | давньоіндійська |
| moðer | давньоісландська |
| мати | давньоруська |
| матере | давньоруська |
| -ter- | індоєвропейська |
| *ma- | індоєвропейська |
| māter | латинська |
| mâte | латиська |
| mótė «жінка, дружина» (род. в. móters) | литовська |
| mótina «мати» | литовська |
| móters род. в. | литовська |
| мајка | македонська |
| maś | нижньолужицька |
| maśeŕ | нижньолужицька |
| Mutter | нововерхньонімецька |
| motei | полабська |
| matka | польська |
| mać | польська |
| maci | польська |
| macierz | польська |
| mati | праслов’янська |
| matere род. в. | праслов’янська |
| mūti | прусська |
| мать | російська |
| матери | російська |
| мȁти | сербохорватська |
| мȁтерē род. | сербохорватська |
| mat' | словацька |
| mater | словацька |
| mati | словацька |
| máti | словенська |
| matere род. в. | словенська |
| мати | старослов’янська |
| mācar | тохарська А |
| mācer | тохарська В |
| máti | чеська |
| máť | чеська |
| máteř | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України