МАГ — ЕТИМОЛОГІЯ

маг «жрець; чарівник»

запозичено з грецької мови, можливо, через посередництво латинської (лат. magus);
гр. μάγος «член мідійсько-перської касти жерців; чаклун» походить від дперс. Maguš (ав. moүu-) (назва племені, що виконувало функції жерців);
дальша етимологія слова неясна;
р. бр. болг. м. маг, п. слн. mȃg, ч. слц. mág, вл. magja, схв. маг;
Фонетичні та словотвірні варіанти

магі́зм
маґіка
магі́чний
ма́гія
Етимологічні відповідники

Слово Мова
moүu- авестійська
маг білоруська
маг болгарська
magja верхньолужицька
μάγος «член мідійсько-перської касти жерців; чаклун» грецька
Maguš (ав. mo$үu-)(назва племені, що виконувало функції жерців) давньоперська
magus латинська
маг македонська
mаg польська
маг російська
мȃг сербохорватська
mág словацька
mаg словенська
mág чеська

маге́рка «повстяна шапка»

запозичення з польської мови;
п. magierka «угорська шапка», [gamerka], як і ч. maděra «тс.», походить від етнічної назви п. madiar, madziar «угорець, мадяр»;
р. [маге́рка] «валяна біла шапка; цеберко», бр. маге́рка «чоловіча валяна шапка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

маг
маґе́рка
маґє́рка
маги́рка
магі́рка
маґі́рка
маґя́рка «чоловічий головний убір»
малге́рка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
маге́рка «чоловіча валяна шапка» білоруська
magierka «угорська шапка» польська
madiar польська
маге́рка «валяна біла шапка; цеберко» російська
maděra «тс.» чеська
gamerka ?
madziar «угорець, мадяр» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України