М'ЯСИВО — ЕТИМОЛОГІЯ

м'я́со

псл. męso «м’ясо»;
споріднене з прус. mensā, гот. mimz, дінд. maṁsám, вірм. mis «тс.»;
іє. *mēm-so «м’ясо»;
р. мя́со, бр. мя́са, др. мясо, п. mięso, ч. maso, слц. mäso, вл. mjaso, нл. měso, полаб. mąsǘ, болг. месо́, м. месо, схв. мȇсо, слн. mesó, стсл. мѧсо;
Фонетичні та словотвірні варіанти

м «м’ясна муха, Sarлophaga carпагіа» (ент.)
м'яса́рня «м’ясна крамниця»
м'яса́рь «м’ясник»
м'яси́во «м’ясо; м’ясна страва»
м'яси́на «м’ясо»
м'яси́стий
м'яси́ти «шматувати»
м'яска́вий «тс.»
м'яски́й «м’ясистий»
м'я́сна «(споживати) багато м’ясних страв» (їсти)
м'ясна́ (крамниця)
м'ясни́й
м'ясни́к
м'ясни́ця «прилавок м’ясника; м’ясна крамниця»
м'яснйці «м’ясоїд»
м'ясу́н «любитель м’яеа»
мня́со
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мя́са білоруська
месо́ болгарська
mjaso верхньолужицька
mis «тс.» вірменська
mimz готська
maṁsám давньоіндійська
мясо давньоруська
*mēm-so «м’ясо» індоєвропейська
месо македонська
měso нижньолужицька
mąsǘ полабська
mięso польська
męso «м’ясо» праслов’янська
mensā прусська
мя́со російська
мȇсо сербохорватська
mäso словацька
mesó словенська
мѧсо старослов’янська
maso чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України