ЛІЦЕНЗІЙНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ліце́нзія «дозвіл на право торговельного та ін. обміну між країнами»
інтернаціональний юридичний термін (пор. фр. англ. licence, н. Lizénz «тс.»), що зводиться до лат. licentia «свобода, право», пов’язаного з licet «можна, дозволяється», licēre «пропонуватися на продаж, оцінюватися», для яких припускається спорідненість з лтс. lĩkstu, lìkstu «згоджуюсь, умовляюсь», лит. lýgstu «стаю рівним», псл. lice, укр. лице́;
р. болг. лице́нзия, бр. ліцэ́нзія, п. licencja, ч. licence, слц. licencia, вл. licença, м. лиценца, схв. лицèнциjа, лицèнца, слн. licénca;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ліцензійний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
licence | англійська |
licence | англійська |
ліцэ́нзія | білоруська |
лице́нзия | болгарська |
licença | верхньолужицька |
licet «можна, дозволяється» | латинська |
licēre «пропонуватися на продаж, оцінюватися» | латинська |
licentia «свобода, право» | латинська |
licentia «свобода, право» | латинська |
lĩkstu | латиська |
lýgstu «стаю рівним» | литовська |
лиценца | македонська |
Lizénz | німецька |
Lizénz | німецька |
licencja | польська |
lice | праслов’янська |
лице́нзия | російська |
лицèнциjа | сербохорватська |
лицèнца | сербохорватська |
licencia | словацька |
licénca | словенська |
лице́ | українська |
licence | французька |
licence | чеська |
lìkstu «згоджуюсь, умовляюсь» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України