ЛІТЕРАХ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
лі́тер «документ (позначений певною буквою) на право безкоштовного або пільгового проїзду»
запозичення з російської мови;
р. ли́тер, заст. ли́тера «тс.; буква» походить від лат. littera «буква»;
бр. лі́цер;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лі́цер | білоруська |
| littera «буква» | латинська |
| ли́тер | російська |
| ли́тера «тс.; буква» (pfcn/) | російська |
лі́тера «буква»
запозичено з латинської мови, можливо, через польське посередництво;
лат. littera, давніше lītera «буква алфавіту, лист», очевидно, пов’язане з līno «брудню, мажу, фарбую», спорідненим з дінд. lināti «тулиться, прилягає, застряє», гр. ’αλΐνω «намазую», гот. aflinnan «іти геть, відступати», дірл. len(a)id «іти слідом», кімр. canlin «тс.»;
існує також думка про грецьке походження слова, оскільки латинський алфавіт був запозичений через посередництво етрусків у греків (Ernout – Meillet 363);
р. ли́тера, бр. лі́тара, п. ч. слц. litera, схв. литера;
Фонетичні та словотвірні варіанти
літера́льний
«буквальний»
лі́терний
«стосовний до літери, позначений літерою»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лі́тара | білоруська |
| aflinnan «іти геть, відступати» | готська |
| 'αλῑˊνω «намазую» | грецька |
| lināti «тулиться, прилягає, застряє» | давньоіндійська |
| len(a)id «іти слідом» | давньоірландська |
| canlin «тс.» | кімрська |
| littera | латинська |
| lītera «буква алфавіту, лист» | латинська |
| līno «брудню, мажу, фарбую» | латинська |
| litera | польська |
| ли́тера | російська |
| литера | сербохорватська |
| litera | словацька |
| litera | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України