ЛІР — ЕТИМОЛОГІЯ

а́їр «лепеха, Acorus calamus L.» (бот.)

запозичення з турецької мови;
тур. ağir «тс.» походить від гр. ἄκορον «ірис водяний, Iris pseudacorus», нез'ясованого походження;
ρ. а́и́р, ир, бр. ае́р, п. [ajer] (з укр.) «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ip
ipник
а́ер
а́єр
гав'я́р
гаїр
гайвір
їр
йор
лір «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ае́р білоруська
ἄκορον «ірис водяний, Iris pseudacorus» грецька
ajer «тс.»укр.) польська
ağir «тс.» турецька
ир українська
а́и́р ?

лі́ра «давньогрецький струнно-щипковий музичний інструмент; старовинний струнно-клавішно-смичковий музичний інструмент, який був поширений у Росії, Білорусії та на Україні»

запозичено з грецької мови (спочатку безпосередньо в давньоруську, пізніше книжним шляхом через західноєвропейські в усі сучасні слов’янські);
гр. λύρα є, очевидно, запозиченням середземноморського походження;
р. болг. м. схв. ли́ра «давньогрецький музичний інструмент», бр. лі́ра, ле́ра, др. лѵра, п. lira, ч. вл. Іуга, слц. lýra, нл. liry, слн. líra;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ли́ра «тс.»
лі́верник «лірник»
лірви́ст «тс.»
лі́рний
лі́рни́к «народний співець, що акомпанує собі на лірі»
лірни́цтво «мистецтво гри на лірі»
лірницький
лірни́чити «грати на лірі, бути лірником»
лірова́тий «який має форму ліри»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лі́ра білоруська
ле́ра білоруська
ли́ра «давньогрецький музичний інструмент» болгарська
Іуга верхньолужицька
λύρα грецька
лѵра давньоруська
ли́ра «давньогрецький музичний інструмент» македонська
liry нижньолужицька
lira польська
ли́ра «давньогрецький музичний інструмент» російська
ли́ра «давньогрецький музичний інструмент» сербохорватська
lýra словацька
líra словенська
Іуга чеська

ре́ля «ліра»

результат видозміни назви лі́ра (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

ри́ллі тж «тс.»
рилля
ри́льник «лірник»
ри́ля́
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лі́ра українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України