ЛІПКЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

ли́пнути

псл. *lьpěti «липнути», *lьpnǫti «тс.», *lěpiti «ліпити»;
споріднене з лит. lìpti, limpù, lipaũ «прилипати, приклеюватися», лтс. lipt «тс.», лит. lipýti, lipaũ, lipìnti, lipinù «приклеювати», лтс. lipinât «тс.», лит. lipùs, lipnùs «клейкий», лтс. laĩpns «привітний», дінд. lipyáte «липне, прикріплюється», lēpayati «маже», limpáti «тс.», lepaḥ «мастило, фарба», гр. λίπος «жир», λιπαρός «жирний», лат. lippus «такий, що сльозиться», гот. bileibjan «залишатися», хет. lip- «мазати», тох. lip- «залишатися»;
іє. *leip- «змазувати жиром; клеїти», очевидно, пов’язане з *lei«слизистий»;
далі зіставляється (Иллич – Свитыч Опыт 1976, 18 – 20) з сем.хам. lP- «змазувати, жир», урал. *Lipa- «слизький, липкий», алт. *lipa- «прилипати, липкий, в’язкий»;
р. ли́пнуть, лепи́ть, бр. лі́пнуць, ляпі́ць, др. лѣпити, льпѣти, п. lepić «ліпити», ст. lpieć «прилягати, міцно триматись, бути приліпленим», lіpnąć «липнути», lеpnąć «тс.», ч. lípnouti «липнути», lepiti «клеїти, ліпити», lepiti se «липнути», lpěti, lpíti «липнути, прилипати, приставати», ст. lpieti «тс.», слц. l’pieť, lipnúť, lepiť, вл. lěpić, lipać, нл. lipaś, lipnuś, lěpiś, болг. ле́пна «липнути», [ли́пна] «тс.», лепя́ «приклеюю», м. лепи «ліпить», схв. лиjèпити (ле́пити) «ліпити», слн. lepétі «липнути», lepíti «клеїти», стсл. прильпѣти, прилѣпити;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́ліпок «зліпок»
зале́па «брудна, неохайна людина; латка або замазка на дошці»
зале́пух «закалець; хліб із закальцем»
залипу́ха «заліплене місце»«начинка пирога»
залі́па «тс.»
зле́пкуватий «такий, що злипся під час випікання з іншим» (про хліб)
зле́пок «місце збоку на хлібі, де він під час випікання злипся з іншим»
злі́пинець «хліб, що злипся з іншим під час випікання»
злі́пище
зліпко́ватий «змішаний, конгломератний»
злі́пок «копія; відбиток чогонебудь на м’якому, в’язкому та ін. матеріалі; [місце збоку на хлібі, де він під час випікання злипся з іншим]»
лепа́нда «живиця»
лепарка «глина на цеглу»
лепки́й «липкий»
ле́пнути «липнути»
леповатиця «глинистий клейкий ґрунт»
ле́птавиця «сніг з дощем»
лепярка «тс.»
ли́павий «брудний» (про сорочку)
липа́нда «живиця, смола»
липанди́ця «тс.»
липа́рка «глинистий в’язкий ґрунт; глина для цегли, для печей»
липі́ш «зліплений жмут волосся, вовни; струп»
липка́чий «липкий, клейкий, в’язкий»
липки́й
липко́ватий «тс.»
липковиця «глинистий в’язкий ґрунт»
липкува́тий «трохи липкий»
липоватиця «тс.»
липу́чий
липу́чка «липкий папір для боротьби з мухами»
лі́п'янка «тс.»
ліпа́к «пиріг; робітник, що зарівнює стіни глиною»
ліпа́нда «вар для щеплення дерев»
ліпа́р «тс.»
ліпа́х «плитка з гною на паливо Дз, Mo; плодоносна частина стебла соняшнику Гриц»
ліпа́шка «жінка, яка ліпить щось із тіста»
ліпе́ць «кулька з хліба»
ліпи́ти
ліпі́ш «тс.»
лі́пка
ліпки́й «чіпкий, в’язкий»
лі́плення
ліпля́нка «хата з глини, мазанка»
ліпни́й
ліпни́к «спеціаліст з ліпних робіт; [пиріг]»
ліпчи́тися «тс.»
на́ліпка «етикетка, ярлик, наклейка»
обле́па «наклеєне»
підле́пливий «підлесливий»
підле́пний «тс.»
підле́пчастий «вузький, тісний» (про одяг)
підлипа́йло «підлабузник»
підлипа́ти «прилипати знизу; [прилипати]; підлабузнюватися»
підли́пчастий «тс.; липкий»
приле́пистий «такий, що щільно прилягає до тіла, в обтяжку»
прили́пачкий «ласкавий, довірливий, улесливий»
прили́пливий
прили́пний «липкий»
прили́пча́стий
при́ліпка́ «окраєць; люб’язна, послужлива людина»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*lipa- «прилипати, липкий, в’язкий» алтайська
лі́пнуць білоруська
ляпі́ць білоруська
ле́пна «липнути» болгарська
ли́пна «тс.» болгарська
лепя́ «приклеюю» болгарська
lěpić верхньолужицька
lipać верхньолужицька
bileibjan «залишатися» готська
λίπος «жир» грецька
λιπαρός «жирний» грецька
lipyáte «липне, прикріплюється» давньоіндійська
lēpayati «маже» давньоіндійська
limpáti «тс.» давньоіндійська
lepaḥ «мастило, фарба» давньоіндійська
лѣпити давньоруська
льпѣти давньоруська
*leip- «змазувати жиром; клеїти» індоєвропейська
*lei «слизистий» індоєвропейська
lippus «такий, що сльозиться» латинська
lipt «тс.» латиська
lipinât «тс.» латиська
laĩpns «привітний» латиська
lìpti литовська
limpù литовська
lipaũ «прилипати, приклеюватися» литовська
lipýti литовська
lipaũ литовська
lipìnti литовська
lipinù «приклеювати» литовська
lipùs литовська
lipnùs «клейкий» литовська
лепи «ліпить» македонська
lipaś нижньолужицька
lipnuś нижньолужицька
lěpiś нижньолужицька
lepić «ліпити» польська
lpieć «прилягати, міцно триматись, бути приліпленим»«липнути»«тс.» (ст.) польська
lіpnąć польська
lеpnąć польська
lіpnąć польська
lеpnąć польська
lіpnąć польська
lеpnąć польська
lіpnąć польська
lеpnąć польська
lіpnąć польська
lеpnąć польська
lіpnąć польська
lеpnąć польська
*lьpěti «липнути» праслов’янська
*lьpnǫti «тс.» праслов’янська
*lěpiti «ліпити» праслов’янська
ли́пнуть російська
лепи́ть російська
лиjèпити «ліпити» (ле́пити) сербохорватська
ле́пити сербохорватська
ле́пити сербохорватська
ле́пити сербохорватська
l'pieť словацька
lipnúť словацька
lepiť словацька
lepétі «липнути»«клеїти» словенська
lepíti «липнути»«клеїти» словенська
прильпѣти старослов’янська
прилѣпити старослов’янська
*Lipa- «слизький, липкий» уральські
lip- «мазати» хетська
lípnouti «липнути»«клеїти, ліпити»«липнути»«липнути, прилипати, приставати» чеська
lepiti «липнути»«клеїти, ліпити»«липнути»«липнути, прилипати, приставати» чеська
lepiti se «липнути»«клеїти, ліпити»«липнути»«липнути, прилипати, приставати» чеська
lpěti «липнути»«клеїти, ліпити»«липнути»«липнути, прилипати, приставати» чеська
lpíti «липнути»«клеїти, ліпити»«липнути»«липнути, прилипати, приставати» чеська
lpieti «тс.» (ст.) чеська
lip- «залишатися» ?
lP- «змазувати, жир» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України