ЛІНКУВАТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

ліни́вий «ледачий»

стсл. лѣнъ, лѣнивъ;
псл. lěnivъ «лінивий», похідне утворення від іменника lěnь «лінощі», пов’язаного з прикметником lěnъ «лінивий»;
споріднене з лит. lẽnas: lėˊnas «спокійний, тихий, лагідний, повільний», лтс. lḕns: lẽns «повільний, лагідний, спокійний; лінивий, неповороткий, млявий», лат. lēnis ( ‹ *lēnos) «ніжний, м’який, тихий, лагідний, повільний», далі з лит. lė˜tas «повільний, тихий, спокійний, поступливий», гр. ληδεĩν «бути стомленим, лінивим», алб. loth «стомлюю», лат. lassus «млявий, стомлений», ірл. lasc «млявий», гот. lētan «пускати, розслаблювати» (нвн. lassen «тс.»), lats «лінивий»;
іє. *lē- «слабий, млявий, стомлений; ніжний, тихий, лагідний»;
р. лени́вый, [лено́й], бр, ляні́вы, розм. ля́ны, др. лѣнивыи, п. leniwy, ст. leny, ч. слц. lenivý, ч. líný, вл. lěni, болг. лени́в, м. ленлив, [ляні́ф], схв. лȇн, лèнив, љèнив, лèњив, слн. lên, lenív;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ліни́вець «ледар; (зоол.) південноамериканський ссавець, який живе на дереві і погано пристосований до пересування по землі, Bodypus»
ліниві́ти «ставати лінивим»
ліни́вка «вівця, що повільно ходить»
ліни́вство
ліни́тися
лі́нка «лінива жінка; лінь, лінощі МСБР; лінь, не хочеться МСБГ»
лінкува́тий «трохи лінивий» (розм.)
лі́но́к «лінь»
лі́нощі
лінтю́га «ледар»
лінтя́й
лінува́тися
лінь
лі́ньки «лінь; ліниво»
лінькува́тий «тс.»
ліню́га «тс.»
ліню́х
оліни́ти «зробити лінивим»
по́лінивий «трохи лінивий»
преліни́вий
розліни́тися
розлінува́тися
розлі́нюватися «ставати ледачим»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
loth «стомлюю» албанська
ляні́вы білоруська
ля́ны (розм.) білоруська
лени́в болгарська
lěni верхньолужицька
lētan «пускати, розслаблювати» (нвн. lassen «тс.») готська
lats «лінивий» готська
ληδεĩν «бути стомленим, лінивим» грецька
лѣнивыи давньоруська
*lē- «слабий, млявий, стомлений; ніжний, тихий, лагідний» індоєвропейська
lasc «млявий» ірландська
lēnis «ніжний, м’який, тихий, лагідний, повільний» ( ‹ *lēnos) латинська
lassus «млявий, стомлений» латинська
lėˊnas латинська
*lēnos латинська
lḕns «повільний, лагідний, спокійний; лінивий, неповороткий, млявий» латиська
lẽns латиська
lẽnas «спокійний, тихий, лагідний, повільний» литовська
lė˜tas «повільний, тихий, спокійний, поступливий» литовська
ленлив македонська
ляні́ф македонська
lassen нововерхньонімецька
leniwy польська
leny (ст.) польська
lěnivъ «лінивий» праслов’янська
lěnь «лінощі» праслов’янська
lěnъ «лінивий» праслов’янська
лени́вый російська
лено́й російська
лȇн сербохорватська
лèнив сербохорватська
љèнив сербохорватська
лèњив сербохорватська
lenivý словацька
lên словенська
lenív словенська
лѣнъ старослов’янська
lenivý чеська
líný чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України