ЛІНИВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ліни́вий «ледачий»
іє. *lē- «слабий, млявий, стомлений; ніжний, тихий, лагідний»;
споріднене з лит. lẽnas: lėˊnas «спокійний, тихий, лагідний, повільний», лтс. lḕns: lẽns «повільний, лагідний, спокійний; лінивий, неповороткий, млявий», лат. lēnis ( ‹ *lēnos) «ніжний, м’який, тихий, лагідний, повільний», далі з лит. lė˜tas «повільний, тихий, спокійний, поступливий», гр. ληδεĩν «бути стомленим, лінивим», алб. loth «стомлюю», лат. lassus «млявий, стомлений», ірл. lasc «млявий», гот. lētan «пускати, розслаблювати» (нвн. lassen «тс.»), lats «лінивий»;
псл. lěnivъ «лінивий», похідне утворення від іменника lěnь «лінощі», пов’язаного з прикметником lěnъ «лінивий»;
стсл. лѣнъ, лѣнивъ;
р. лени́вый, [лено́й], бр, ляні́вы, розм. ля́ны, др. лѣнивыи, п. leniwy, ст. leny, ч. слц. lenivý, ч. líný, вл. lěni, болг. лени́в, м. ленлив, [ляні́ф], схв. лȇн, лèнив, љèнив, лèњив, слн. lên, lenív;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ліни́вець
«ледар; (зоол.) південноамериканський ссавець, який живе на дереві і погано пристосований до пересування по землі, Bodypus»
ліниві́ти
«ставати лінивим»
ліни́вка
«вівця, що повільно ходить»
ліни́вство
ліни́тися
лі́нка
«лінива жінка; лінь, лінощі МСБР; лінь, не хочеться МСБГ»
лінкува́тий
«трохи лінивий»
(розм.)
лі́но́к
«лінь»
лі́нощі
лінтю́га
«ледар»
лінтя́й
лінува́тися
лінь
лі́ньки
«лінь; ліниво»
лінькува́тий
«тс.»
ліню́га
«тс.»
ліню́х
оліни́ти
«зробити лінивим»
по́лінивий
«трохи лінивий»
преліни́вий
розліни́тися
розлінува́тися
розлі́нюватися
«ставати ледачим»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| loth «стомлюю» | албанська |
| ляні́вы | білоруська |
| ля́ны (розм.) | білоруська |
| лени́в | болгарська |
| lěni | верхньолужицька |
| lētan «пускати, розслаблювати» (нвн. lassen «тс.») | готська |
| lats «лінивий» | готська |
| ληδεĩν «бути стомленим, лінивим» | грецька |
| лѣнивыи | давньоруська |
| *lē- «слабий, млявий, стомлений; ніжний, тихий, лагідний» | індоєвропейська |
| lasc «млявий» | ірландська |
| lēnis «ніжний, м’який, тихий, лагідний, повільний» ( ‹ *lēnos) | латинська |
| lassus «млявий, стомлений» | латинська |
| lėˊnas | латинська |
| *lēnos | латинська |
| lḕns «повільний, лагідний, спокійний; лінивий, неповороткий, млявий» | латиська |
| lẽns | латиська |
| lẽnas «спокійний, тихий, лагідний, повільний» | литовська |
| lė˜tas «повільний, тихий, спокійний, поступливий» | литовська |
| ленлив | македонська |
| ляні́ф | македонська |
| lassen | нововерхньонімецька |
| leniwy | польська |
| leny (ст.) | польська |
| lěnivъ «лінивий» | праслов’янська |
| lěnь «лінощі» | праслов’янська |
| lěnъ «лінивий» | праслов’янська |
| лени́вый | російська |
| лено́й | російська |
| лȇн | сербохорватська |
| лèнив | сербохорватська |
| љèнив | сербохорватська |
| лèњив | сербохорватська |
| lenivý | словацька |
| lên | словенська |
| lenív | словенська |
| лѣнъ | старослов’янська |
| lenivý | чеська |
| líný | чеська |
облясова́ти «облямувати» (кравецьке)
запозичення з польської мови, ускладнене префіксом об-;
п. lasować «обшивати край халяви випущеною назовні частиною внутрішньої шкіри» походить, очевидно, від н. lassen «залишати», спорідненого з двн. lāӡӡan, дангл. lētan, англ. let, дісл. lāta, гот. letan «тс.» і далі з лат. lassus (‹ *lad-tos) «слабий, втомлений, виснажений», лит. léisti «пускати, дозволяти», lė́nas «повільний, спокійний», можливо, укр. ліни́вий;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| let | англійська |
| letan «тс.» | готська |
| lētan | давньоанглійська |
| lāӡӡan | давньоверхньонімецька |
| lāta | давньоісландська |
| lassus «слабий, втомлений, виснажений» (‹ *lad-tos) | латинська |
| léisti «пускати, дозволяти» | литовська |
| lassen «залишати» | німецька |
| lasować «обшивати край халяви випущеною назовні частиною внутрішньої шкіри» | польська |
| ліни́вий | українська |
| об- | ? |
| lė́nas «повільний, спокійний» | ? |
лень «ледар»«лінива жінка»
запозичення з польської мови;
п. leń «ледар», як і ч. ст. léň, вл. lěni, схв. [lȇnj] «тс.», пов’язане з прикметником leniwy, спорідненим з укр. ліни́вий;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лінь
«ледар»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| lěni | верхньолужицька |
| leń «ледар» | польська |
| leniwy | польська |
| lȇnj «тс.» | сербохорватська |
| ліни́вий | українська |
| léň (ст.) | чеська |
лі́то «найтепліша пора року; рік»
мало обгрунтоване пов’язання lěto з етимологічно неясним лат. laetus «веселий, приємний; багатий, сприятливий» і припущення про походження слова з первісного виразу *lěto vermę «прекрасний час», не засвідченого в слов’янських мовах, але семантично паралельного фр. [beau temps], нгр. καλοκαĩρι «літо» (Machek ESJČ 328; Мартынов Язык 67 – 68);
неприйнятною є думка про кельтське походження слова і зіставлення його з ірл. líth (Sachmatov AfSlPh 33, 91), a також зіставлення lěto ( ‹ *vleto) з алб. valẽ «кипіння, хвиля», лит. vìldyti «підігрівати», дісл. ylr «тепле випаровування», пов’язаними з р. волна́ (Jakobsson Le nom de temps lěto 76 – 80);
реконструювалося іє. *lēto-/lǝto- «теплий час; літо, день» (Pokorny 680);
пов’язувалося з давньогутнійським laþigs «навесні», шв. [låding, låing] «весна», lådigs «минулорічної весни» (від пгерм. *lēþ), ірл. laithe ( ‹ *lati-) «день» (Mikkola Ursl. Gr. I 46, 124; Bern. I 713 – 714; Pedersen Kelt. Gr. I 133, 177, 538) і як паралель наводилось співвідношення гот. dags «день», прус. dagis «літо», лит. dãgas «жнива» (Bern. I 713 – 714) від іє. *dhegu̯h- «палити»;
на підтримку цієї думки наводиться як семантична паралель схв. гȍдина «рік; [дощ]» (Skok II 336 – 337);
зіставляється також з псл. *lějǫ, liti «лити», пов’язаним з лит. lytùs (lietùs) «дощ», лтс. liêtus «тс.», і реконструюється первісне значення «пора дощів, час дощів» (Mikl. EW 167; Brückner 291; Младенов 282);
у такому разі lěto первісно мало значити «тепла, м’яка пора року, коли холод відпустив»;
найбільш переконливою здається думка про генетичний зв’язок з лит. lė˜tas «лагідний, спокійний, тихий; повільний, поступливий», лтс. lę͂ts «легкий», далі з лит. lėˊnas : lė˜nas «лагідний, спокійний; повільний», лат. lēnis «лагідний, спокійний, ніжний», псл. *lěnъ «лінивий», укр. ліни́вий, які зводяться до іє. *lē- «ослабнути, зменшитися, полегшати, відпустити»;
єдиної етимології немає;
псл. lěto «найтепліша пора року», пізніше «рік»;
р. ле́то, бр. ле́та, др. лѣто, п. lato, ч. léto, слц. leto, вл. lěto «рік; річний шар дерева», lěco «найтепліша пора року», нл. lěto «рік», lěśe «найтепліша пора року», ст. lěto «весна» (XVI ст.), полаб. l’otü «рік; найтепліша пора року», болг. ля́то «найтепліша пора року; [рік]», м. лето «найтепліша пора року; рік», схв. љȅто «найтепліша пора року; шар деревини, річний приріст дерева; ст. рік», слн. léto «рік; ст. найтепліша пора року», стсл. лѣто «рік; час; (рідко) найтепліша пора року»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
влі́тку
долі́тний
«повнолітній»
заліти́ти
«зробити теплуватим»
за́літки
«початок літа»
залі́ток
«літній випас худоби»
залі́тувати
«залишитись на літо; вистачити до нового урожаю»
злі́тки
«віддавати на відгодівлю на чотири роки»
(у сполученні [віддавати на з.] (телят)
злі́тній
«середнього віку»
літа́
«роки; вік; часи»
(мн.)
лі́ті
«влітку»
лі́тком
літна́рка
«літнє приміщення для овець»
літни́й
«літній»
літник
«однорічна декоративна садова рослина; [дачник]»
лі́тни́к
«верхній жіночий літній одяг; літня спідниця; легкий одяг для літа Ва; піджак, жакет Me»
літниця
«літня спідниця»
лі́тничок
«літній жакет»
літній
«який буває влітку, призначений для літа; немолодий; [теплуватий]»
лі́тній
«який буває влітку»
літня́к
«літня дорога; літній день Ж; південний вітер Ж; легкий одяг для літа Ва»
літня́чка
«верхній жіночий літній одяг; легка літня спідниця Ва»
лі́товица
«пасовище, куди виганяють худобу на все літо»
літови́ще
«гірське пасовище Ж; літнє пасовище Ж; стадо, що йде на гірське пасовище Ж; місце і час літнього перебування в горах гуцульської худоби; назва гурту овець, що формується влітку Дз; шар деревини, який визначає вік дерева»
лі́том
літо́шній
«немолодий»
лі́тошній
«тс.»
лі́тувати
«проводити десь літо; (спец.) залишатися влітку без води (про штучні водойми)»
лі́туватися
«проводити літо»
літу́чка
«жіноча літня кофточка»
літя́вий
«тс.»
наліе́та
«наступного року»
недолі́тній
недо́літок
недолі́тство
«неповноліття»
недолі́ття
«TG.»
о́блітку
«влітку»
па́літок
«сприятливе для врожаю літо, поліття»
перелі́тка
«корова, яка телиться через рік»
пере́літок
«однорічне теля»
по-лі́тньому
полі́тний
полі́тник
«той, хто наймається на літні роботи»
полі́ток
«одноліток; щорічний податок; річна оренда; поліття Нед; річний урожай з поля Нед; однорічний шар деревини»
полі́ття
«сприятлива погода; урожайне літо»
про́літок
«початок літа»
улі́ті
«влітку»
улі́тку
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| valẽ «кипіння, хвиля» | албанська |
| ле́та | білоруська |
| ля́то «найтепліша пора року; [рік]» | болгарська |
| lěto «рік; річний шар дерева»«найтепліша пора року» | верхньолужицька |
| lěco «рік; річний шар дерева»«найтепліша пора року» | верхньолужицька |
| dags «день» | готська |
| ylr «тепле випаровування» | давньоісландська |
| лѣто | давньоруська |
| *lēto- «теплий час; літо, день» | індоєвропейська |
| lǝto- | індоєвропейська |
| *dheg<SUP>u̯</SUP>h- «палити» | індоєвропейська |
| *lē- «ослабнути, зменшитися, полегшати, відпустити» | індоєвропейська |
| líth | ірландська |
| laithe «день» ( ‹ *lati-)(Mikkola Ursl. Gr. I 46, 124; Bern. I 713 -- 714; Pedersen Kelt. Gr. I 133, 177, 538) | ірландська |
| *lati- | ірландська |
| laetus «веселий, приємний; багатий, сприятливий» | латинська |
| lēnis «лагідний, спокійний, ніжний» | латинська |
| liêtus «тс.» | латиська |
| lę͂ts «легкий» | латиська |
| vìldyti «підігрівати» | литовська |
| dãgas «жнива» | литовська |
| lytùs «дощ» (lietùs) | литовська |
| lietùs | литовська |
| lė˜tas «лагідний, спокійний, тихий; повільний, поступливий» | литовська |
| lėˊnas «лагідний, спокійний; повільний» | литовська |
| lė˜nas | литовська |
| лето «найтепліша пора року; рік» | македонська |
| lěto «рік»«найтепліша пора року» | нижньолужицька |
| lěśe «рік»«найтепліша пора року» | нижньолужицька |
| lěto «весна» (XVI ст.)? (ст.) | нижньолужицька |
| καλοκαĩρι «літо» | новогрецька |
| l'otü «рік; найтепліша пора року» | полабська |
| lato | польська |
| *lēþ | прагерманська |
| lěto | праслов’янська |
| *vleto | праслов’янська |
| *lějǫ | праслов’янська |
| liti «лити» | праслов’янська |
| lěto «тепла, м’яка пора року, коли холод відпустив» | праслов’янська |
| *lěnъ «лінивий» | праслов’янська |
| lěto «найтепліша пора року» | праслов’янська |
| dagis «літо» | прусська |
| волна́ | російська |
| ле́то | російська |
| гȍдина «рік; [дощ]» | сербохорватська |
| љȅто «найтепліша пора року; шар деревини, річний приріст дерева; ст. рік» | сербохорватська |
| leto | словацька |
| léto «рік; ст. найтепліша пора року» | словенська |
| лѣто «рік; час; (рідко) найтепліша пора року» | старослов’янська |
| ліни́вий | українська |
| beau temps | французька |
| léto | чеська |
| låding «весна» | шведська |
| lådigs «минулорічної весни» (від пгерм. *lēþ) | шведська |
| låing | шведська |
| *lěto vermę «прекрасний час» | ? |
| laþigs «навесні» | ? |
| значення «пора дощів, час дощів» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України