ЛІВА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
лі́ви́й
псл. lěvъ «лівий, неправий, несправедливий, фальшивий, злий»;
споріднене з лат. laevus «лівий; скривлений, схилений до землі», гр. λαιός (‹ *λαιϜός) «лівий», лит. [išlaivóti] «робити вигини, викручувати»;
іє. *laiu̯o-, можливо, з первісним значенням «кривий, викривлений» (пор. розвиток семантики антонімічного псл. pravъ «правий» від «прямий», а також схв. [krȋv] «лівий» при крȗв «кривий; винний; фальшивий»);
р. ле́вый, бр. ле́вы, др. лѣвыи «лівий; неправий, злий», п. lewy «лівий; незаконний», ч. levý «тс.; неправильний», слц. l’avý «тс.», вл. нл. lěwy «лівий», полаб. levĕ (lĕva), болг. ляв, м. лев, [ляв], схв. лȕjевӣ, [lȇvi, lévī], слн. lȇv, стсл. лѣвъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
влі́во
злі́ва
левшу́н
«лівша»
лє́вшу́н
лившу́н
«тс.»
ліва́к
«опортуніст, що прикривається революційними фразами; той, хто використовує робочий час для додаткових підробітків; [ліва рука О; лівша; віл або кінь, що на оранці ходить попід борозною Ник]»
ліва́ка
«лівша»
ліва́с
«тс.»
ліва́цтво
лівацу́н
«лівша»
(згруб.)
ліва́чка
«жінка-лівша; хата по лівий бік від сіней (у гуцулів)»
лівашта́н
«лівша»
лівизна́
лівий
«спід, нижня сторона (вишивки)»
ліви́ця
«ліва рука; [лівий бік Ж; низина на лівому березі річки Ч]»
лі́ві
«прихильники радикальної політики»
ліві́ти
ліві́шати
лівку́н
«лівша О; незграбний Ж»
лівни́к
«низина на лівому березі річки»
лівца́н
«лівша»
лівцу́н
лівша́
люша́
«тс.»
налі́во
улі́во
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ле́вы | білоруська |
| ляв | болгарська |
| lěwy «лівий» | верхньолужицька |
| λαιός «лівий» (‹ *λαιϜ$ός) | грецька |
| *λαιϜός | грецька |
| *λαιϜός | грецька |
| *λαιϜός | грецька |
| *λαιϜός | грецька |
| лѣвыи «лівий; неправий, злий» | давньоруська |
| *laiu̯o- | індоєвропейська |
| laevus «лівий; скривлений, схилений до землі» | латинська |
| išlaivóti «робити вигини, викручувати» | литовська |
| лев | македонська |
| ляв | македонська |
| lěwy «лівий» | нижньолужицька |
| levĕ (lĕva) | полабська |
| lĕva | полабська |
| lĕva | полабська |
| lĕva | полабська |
| lĕva | полабська |
| lĕva | полабська |
| lĕva | полабська |
| lĕva | полабська |
| lewy «лівий; незаконний» | польська |
| pravъ | праслов’янська |
| ле́вый | російська |
| крȗв «кривий, викривлений» (пор. розвиток семантики антонімічного псл. pravъ «правий» від «прямий», а також схв. [krȋv] «лівий» при крȗв «кривий; винний; фальшивий») | сербохорватська |
| krȋv | сербохорватська |
| krȋv | сербохорватська |
| лȕjевӣ | сербохорватська |
| lȇvi | сербохорватська |
| lévī | сербохорватська |
| l'avý «тс.» | словацька |
| lȇv | словенська |
| лѣвъ «тс.» | старослов’янська |
| levý «тс.; неправильний» | чеська |
| lěvъ «лівий, неправий, несправедливий, фальшивий, злий» | ? |
ліви́й «привільний»
споріднене з лит. liáuju, lóviau, liáuti «перестати (щось робити)», лтс. l’auju, l’āvu, l’aut «дозволяти», l’auti-s «піддаватися», прус. au-laūt «вмирати», гот. lēwjan «зраджувати», lēw «нагода, привід»;
іє. *lēu- «ослабити»;
ч. levný «помірний, стриманий, дешевий», leviti «пом’якшувати, стримувати», levětі «ставати помірним, стриманим», слц. [l’avny, levný] «помірний, м’який», [levniť];
Фонетичні та словотвірні варіанти
ліви́ти
«піддаватися, поступатися; слабнути Ж; попускати, робити вільнішим О»
(кому)
лівки́й
«слабий, легкий, незв’язаний; рідкий; втомлений Ж; недостатньо туго спрядений Me, Кур]»
лі́вко
«слабо; вільно, просторо»
обліви́ти
«зробити легким, ослабити, слабо зв’язати»
поліви́ти
«полегшити, ослабити, пом’якшити»
полівлю́щий
«заспокійливий; такий, що пом’якшує, полегшує»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| lēwjan «зраджувати» | готська |
| lēw «нагода, привід» | готська |
| *lēu- «ослабити» | індоєвропейська |
| l'auju | латиська |
| l'āvu | латиська |
| l'aut «дозволяти» | латиська |
| l'auti-s «піддаватися» | латиська |
| liáuju | литовська |
| lóviau | литовська |
| liáuti «перестати (щось робити)» | литовська |
| au-laūt «вмирати» | прусська |
| l'avny «помірний, м’який» | словацька |
| levný «помірний, м’який» | словацька |
| levniť | словацька |
| levný «помірний, стриманий, дешевий»«пом’якшувати, стримувати»«ставати помірним, стриманим» | чеська |
| leviti «помірний, стриманий, дешевий»«пом’якшувати, стримувати»«ставати помірним, стриманим» | чеська |
| levětі «помірний, стриманий, дешевий»«пом’якшувати, стримувати»«ставати помірним, стриманим» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України